Some breach of the Walles' rule and other peculiarities of the fauna in the Weddell Sea

According to the rule of de Candolle-Walles a species diversity decreases from low latitudes regions to high latitudes regions. However in the Weddell Sea the biodiversity of the fauna of some groups are approximately the same (Actiniaria, Mysidacea, Cumacea, Gastropoda, Bryozoa, Echinoidea) or more...

Full description

Bibliographic Details
Main Authors: Sirenko, B.I., Smirnov, I.S.
Format: Article in Journal/Newspaper
Language:English
Published: Національний антарктичний науковий центр МОН України 2012
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/129405
Description
Summary:According to the rule of de Candolle-Walles a species diversity decreases from low latitudes regions to high latitudes regions. However in the Weddell Sea the biodiversity of the fauna of some groups are approximately the same (Actiniaria, Mysidacea, Cumacea, Gastropoda, Bryozoa, Echinoidea) or more than this in the Magellan region (Spongia, Pycnogonida, Holothuroidea, Asteroidea, Ohpiuroidea, Ascidiacea). In spite of the rather high species diversity of bivalves in the Weddell Sea, communities where bivalves dominated (like in Arctic seas) practically are absent and average size of gastropods and bivalves is much less than in the Arctic Ocean. Moreover Reptantia from Decapoda crustacean is absent in the Weddell Sea. We will try to explain the reasons of the breach of the Walles rule of the fauna and will try to explain some other peculiarities of the Weddell Sea. For this purpose we will compare the fauna of some groups in the Magellan region and in the Weddell Sea (Table. Number of species of different genera the Magellan Region and in the Weddell Sea). Согласно правилу меридионального изменения разнообразия Декандоля–Уоллеса, разнообразие видов уменьшается от низких широт к высоким. Сравнение фауны моря Уэдделла с фауной соседнего с ним Магелланова района обнаруживает нарушение этого правила для некоторых групп морских донных животных. У актиний, мизид, кумовых раков, брюхоногих моллюсков, мшанок и морских ежей (Actiniaria, Mysidacea, Cumacea, Gastropoda, Bryozoa, Echinoidea) видовое разнообразие в море Уэдделла почти не уступает таковому в Магеллановом р-не, а у губок, морских пауков, голотурий, морских звезд, офиур и асцидий (Spongia, Pycnogonida, Holothuroidea, Asteroidea, Ohpiuroidea, Ascidiacea) оно даже выше, вопреки правилу Уоллеса. Несмотря на довольно высокое разнообразие видов двустворчатых моллюсков в море Уэдделла, сообщества, где двустворки доминируют (как в арктических морях), фактически отсутствуют, а средний размер гастропод и двустворчатых моллюсков – намного меньше, чем в Северном Ледовитом океане. Кроме того, ракообразные из группы Reptantia (Decapoda) в море Уэдделла отсутствуют. Мы попытаемся объяснить причины нарушения правила Декандоля–Уоллеса и некоторые другие особенности фауны моря Уэдделла. С этой целью мы сравним фауну некоторых групп беспозвоночных Магелланова района и моря Уэдделла. Відповідно до правила меридіональної зміни різноманіття Декандоля–Уоллеса, різноманіття видів зменшується від низьких широт до високих. Порівняння фауни моря Уедделла з фауною сусіднього з ним Магелланового району виявляє порушення цього правила для деяких груп морських донних тварин. У актиній, мізид, кумових раків, черевоногих молюсків, мшанок та морських їжаків (Actiniaria, Mysidacea, Cumacea, Gastropoda, Bryozoa, Echinoidea) видове різноманіття в морі Уедделла майже не поступається такому в Магеллановому районі, а у губок, морських павуків, голотурій, морських зірок, офіур і асцидій (Spongia, Pycnogonida, Holothuroidea, Asteroidea, Ohpiuroidea, Ascidiacea) воно навіть вище, всупереч правилу Уоллеса. Попри досить велике різноманіття видів двостворчастих молюсків у морі Уедделла, угруповання, де двостворки домінують (як в арктичних морях), фактично відсутні, а середній розмір гастропод і двостворчастих молюсків набагато менший, аніж у Північному Льодовитому океані. Окрім того, ракоподібні з групи Reptantia (Decapoda) в морі Уедделла відсутні. Ми спробуємо пояснити причини порушення правила Декандоля–Уоллеса та деякі інші особливості фауни моря Уедделла. З цією метою порівняємо фауну деяких груп безхребетних Магелланового району й моря Уедделла.