| Summary: | The field tectonophysical works were carried out in the upper reaches of the Ubort River basin along the Zolnia-Maidan-Kopischany fault. The research aim was determination of the inner structure and kinematics of the Sushchany-Perga fault zone of the western pfrt of the Ukrainian Shield. For investigation of fracturing and structural-textural elements of rocks the structural-paragenetic method of tectonophysics was used. It was determined that formation of the Sushchany-Perga fault zone continued during at least five phases of deformation. They were accompanied by the formation of differently oriented shear zones: Khmelivka, Sushchany, Perga, Rudnia-Khochin, Lopatychi. The Khmelivka and Sushchany shear zones are similar to striking of the Nemyriv and Khmelnik fault zones of the Ukrainian shield, which belong to the Nemyriv stage of faulting (~1.99 Ga). The Rudnia-Khochin and Perga phases are related to the fact that the Sushchany-Perga fault zone was quite active during the junction of the Fennoscandia and Sarmatia microplates. We have established that the development of thrust fault and normal down throw fault type shears, which took place in an area of compression and extension, respectively, is associated with the formation period of the Perga granitoids complex (1.80—1.70 Ga).This alternation of the compression and extension conditions has led to formation of the ore occurrences and deposits within the Perga tectonic joint. This investigation found that the Sushchany-Perga fault zone arose in the Late Paleoproterozoic at the Nemirov stage of fracture formation, simultaneously with Goryn, Lutsk, Teteriv and Nemyriv fault zones as a result of the junction of two ancient microplates — Fennoscandia and Sarmatia. С целью выяснения внутреннего строения и кинематики Сущано-Пержанской зоны разломов Волынского мегаблока Украинского щита проведены полевые тектонофизические измерения в бассейне верхнего течения р. Уборть по маршруту Зольня—Майдан—Копищенский. Проведено изучение трещиноватости и структурно-текстурных элементов горных пород структурно-парагенетическим методом тектонофизики с учетом глубины их формирования. По результатам интерпретации установлено, что формирование Сущано-Пержанской зоны разломов продолжалось в течение не менее пяти фаз и сопровождалось образованием соответствующих различно ориентированных зон скалывания: Хмелевской, Сущанской, Пержанской, Рудня-Хочинской, Лопатичской. Фазы формирования Хмелевской и Сущанской зон скалывания аналогичны по простиранию Немировской и Хмельникской зонам разломов Украинского щита, которые сформировались в немировский этап разломообразования (~1,9 млрд лет). Рудня-Хочинская и Пержанская фазы связаны с активизацией Сущано-Пержанской зоны разломов во время взаимодействия микроплит Фенноскандии и Сарматии. Установлено, что с периодом формирования комплекса пержанских гранитоидов (1,80—1,70 млрд лет) связано развитие разрывов надвигового и сбросового типов, которые происходили в обстановке сжатия и растяжения соответственно. Такое чередование обстановок сжатия и растяжения повлекло за собой образование рудопроявлений в пределах Пержанского тектонического узла. Данное исследование установило, что Сущано-Пержанская зона разлома возникла в позднем палеопротерозое на немировском этапе разломообразования одновременно с другими разломными зонами Украинского щита (Горинской, Луцкой, Тетеревской и Немировской) в результате сочленения микроплит Фенноскандии и Сарматии. З метою визначення внутрішньої будови і кінематики Сущано-Пержанської зони розломів Волинського мегаблока Українського щита виконано польові тектонофізичні дослідження в басейні верхньої течії р. Уборть за маршрутом Зольня—Майдан—Копищенський. Проведено вивчення тріщинуватості і структурно-текстурних елементів гірських порід структурно-парагенетичним методом тектонофізики з урахуванням глибини їх формування. За результатами інтерпретації встановлено, що формування Сущано-Пержанської зони розломів тривало протягом не менше п’яти фаз і супроводжувалося утворенням відповідних різноорієнтованих зон сколювання: Хмелівської, Сущанської, Пержанської, Рудня-Хочинської, Лопатичівської. Хмелівська та Сущанська зони сколювання аналогічні за простяганням Немирівській та Хмільницькій зонам розломів Українського щита, які сформувалися в немирівський етап розломоутворення (~1,9 млрд років). Рудня-Хочинська і Пержанська фази пов’язані з активізацією Сущано-Пержанської зони розломів під час взаємодії мікроплит Фенноскандії та Сарматії. Встановлено, що з періодом формування комплексу пержанських гранітоїдів (1,80—1,70 млрд років) пов’язаний розвиток розривів насувного і скидового типів, що відбувались в обстановці стиснення і розтягу відповідно. Таке чергування ситуацій стиснення і розтягу спричинило утворення рудопроявів в межах Пержанського тектонічного вузла. Встановлено, що Сущано-Пержанська зона розломів виникла в пізньому палеопротерозої на Немирівському етапі розломоутворення одночасно з іншими розломними зонами Українського щита (Горинською, Луцькою, Тетерівською і Немирівською) в результаті зчленування мікроплит Фенноскандії та Сарматії.
|
|---|