Гормональна терапія для жінок у постменопаузі

Гормональна терапія тривалістю в межах 10 років після настання менопаузи рекомендується для полегшення приливів або нічного потовиділення у жінок, молодших від 60 років або тих, які вступили в менопаузу. Гормональна терапія також може знизити втрату кісткової маси і ризик переломів; мати потенційну...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Pinkerton, J. V.
Format: Article in Journal/Newspaper
Language:Ukrainian
Published: ТОВ "Триліст" 2020
Subjects:
Online Access:http://reproduct-endo.com/article/view/222117
Description
Summary:Гормональна терапія тривалістю в межах 10 років після настання менопаузи рекомендується для полегшення приливів або нічного потовиділення у жінок, молодших від 60 років або тих, які вступили в менопаузу. Гормональна терапія також може знизити втрату кісткової маси і ризик переломів; мати потенційну користь як кардіопротекція та зменшити генітоуринарні симптоми менопаузи, включаючи дисфункцію сечового міхура і подразнення піхви та вульви. Жінкам із ранньою менопаузою без протипоказань рекомендується гормонотерапія тривалістю принаймні до середнього віку природної менопаузи. Спостережні дослідження свідчать, що ризик тромбоемболії та інсульту нижчий при трансдермальній терапії, ніж при пероральній. Комплексна терапія біоідентичними гормонами, які не були затверджені Управлінням з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США, не рекомендується через проблеми безпеки. Гормональна терапія не рекомендується для первинної або вторинної профілактики ішемічної хвороби серця та деменції. Методи негормональної терапії, які показали зменшення приливів, включають: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну і норепінефрину, габапентиноїди, зниження ваги, гіпноз і когнітивну поведінкову терапію. Жінкам, які мають лише сечостатеві симптоми, рекомендується місцева терапія вагінальними гормонами.Дане лікування не позбавлене ризиків, включаючи когнітивні порушення та рак молочної залози. Доцільним є проведення додаткових досліджень з метою визначення довгострокових переваг і ризиків гормональної терапії в менопаузі, оцінки ефектів тривалого застосування в жінок, які починають терапію і близькі до настання менопаузи, а також для визначення термінів та підходів до припинення гормональної терапії та відповідей на додаткові досі невідомі питання. Оскільки вчені працюють над вирішенням цих проблем, сучасні технології можуть допомогти виявити потенційних користувачок гормональної терапії. Мобільний додаток MenoPro, рекомендований Північноамериканським товариством менопаузи, пропонує безкоштовний алгоритм визначення кандидаток на дану терапію. Гормональная терапия продолжительностью в пределах 10 лет после наступления менопаузы рекомендуется для облегчения приливов или ночного потоотделения у женщин моложе 60 лет или тех, которые вступили в менопаузу. Гормональная терапия также может снизить потерю костной массы и риск переломов; иметь потенциальную пользу в качестве кардиопротекции и уменьшить генитоуринарные симптомы менопаузы, включая дисфункцию мочевого пузыря и раздражение влагалища и вульвы.Женщинам с ранней менопаузой без противопоказаний рекомендуется гормонотерапия продолжительностью по крайней мере до среднего возраста естественной менопаузы. Наблюдательные исследования показывают, что риск тромбоэмболии и инсульта ниже при трансдермальной терапии, чем при пероральной. Комплексная терапия биоидентичными гормонами, которые не были утверждены Управлением по контролю за пищевыми продуктами и лекарственными средствами США, не рекомендуется из-за проблем с безопасностью. Гормональная терапия не рекомендуется для первичной или вторичной профилактики ишемической болезни сердца и деменции. Методы негормональной терапии, которые показали уменьшение приливов, включают: селективные ингибиторы обратного захвата серотонина и ингибиторы обратного захвата серотонина и норэпинефрина, габапентиноиды, снижение веса, гипноз и когнитивную поведенческую терапию. Женщинам, имеющим только мочеполовые симптомы, рекомендуется местная терапия вагинальными гормонами.Данное лечение не лишено рисков, включая когнитивные нарушения и рак молочной железы. Целесообразным является проведение дополнительных исследований с целью определения долгосрочных преимуществ и рисков гормональной терапии в постменопаузе, оценки эффектов длительного применения у женщин, которые начинают терапию и близки к наступлению менопаузы, а также для определения сроков и подходов к прекращению гормональной терапии и ответов на дополнительные пока неизвестные вопросы. Поскольку ученые работают над решением этих проблем, современные технологии могут помочь выявить потенциальных пользовательниц гормональной терапии.Мобильное приложение MenoPro, рекомендованное Североамериканским обществом менопаузы, предлагает бесплатный алгоритм определения кандидаток на эту терапию. Hormone therapy is recommended for relief from hot flashes or night sweats in women younger than age 60 years or those who entered menopause within 10 years of seeking treatment. Hormone therapy also can reduce bone loss and the risk of fractures; offer a potential cardioprotective benefit; and alleviate the genitourinary symptoms of menopause, including dysfunction of the bladder and irritation of the vagina and vulva.For women with early menopause without contraindications, hormone therapy is recommended until at least the average age of natural menopause. Observational studies suggest that the risk of thromboembolism and stroke is lower with transdermal therapy than with oral hormone therapy. Compounded bioidentical hormone therapies that have not been approved by the Food and Drug Administration are not recommended owing to safety concerns. Hormone therapy is not recommended for primary or secondary prevention of coronary heart disease or dementia. Nonhormone therapies that have been shown to reduce hot flashes include low-dose selective serotonin-reuptake inhibitors and serotonin–norepinephrine reuptake inhibitors, gabapentinoids, weight loss, hypnosis, and cognitive behavioral therapy. For women with only genitourinary symptoms, local vaginal hormone therapies are recommended.The treatment is not without its risks, including concerns about cognitive decline and breast cancer. More research is warranted, to determine the long-term benefits and risks of menopausal hormone therapy, to gauge the effects of prolonged use in women initiating therapy close to menopause, to inform the timing of and approach to hormone therapy discontinuation, and to answer additional unknowns. As scientists work to address these questions, technology can help identify women likely to benefit from hormone therapy. The MenoPro mobile app, backed by the North American Menopause Society, provides a free algorithm to flag the strongest candidates.