| Summary: | Розкривається відображення концепції розвитку медіаосвіти у законодавстві Канади. Наголошується на значенні сучасних інформаційних технологій, комп’ютерної комунікації та мереж у створенні нових передумов для удосконалення освіти людини. Автором проаналізовано найбільш вагомі закони, законопроекти та інші нормативно-правові документи Канади, що регламентують медіаосвіту. Зосереджена увага на активній політиці провайдерів медіаосвіти з акцентом на недержавних, некомерційних та громадських організаціях щодо впровадження медіаосвіти та виховання медіаграмотності у населення як основи розв’язання низки соціальних проблем країни. Автор акцентує увагу на тому, що медіаосвітні організації в своїй діяльності дотримуються певного концептуального підходу. Виявлено нову тенденцію на ринку медіаосвіти – співпраця медіавиробників та медіапедагогів, що сприяє поширенню медіаосвіти в Канаді. Modern information technologies have created new opportunities for any information access and storage. They influence the process of formation of creative and communicative skills, critical thinking and in such a way take an active part in an individual’s development. In this context the educative potential of media resources attracts more attention as media education has acquired the status of socially, economically and politically important type of education. The paper deals with the analysis of the concept of media education development in Canadian legislation. The author has analyzed the most important laws, acts, and other documents of Canada that regulate media education. Among them are Canadian Charter of Rights and Freedoms, Child, Family and Community Service Act, First Nations Education Act, Independent School Act etc. These documents underline the importance of media education and encourage its implementation in formal education in Canada. The conclusion about state policy in the sphere of media education that takes into consideration latest scientific researches, human rights and lifelong learning opportunity. Legislation aims at preventing youth from cyber bulling and other cybercrimes has been made. The attention has been drawn to the policy of media education providers (non governmental, non commercial and public organizations) involved in the implementation of media education and media literacy as the basis for solution of a number of social problems. They function on national and regional levels and their main purpose is to support, develop and produce media education. Regional organizations play the role of educational platforms offering media educational courses for diversified types of students. The author stresses the fact that media education organizations in their activity keep to certain conceptual approach (protectional, critical, practical, and artistic) with preference of complex and integrative approach. A new trend on the media education market has been found. It is cooperation between media producers and media educators that enhances dissemination of media education in Canada.
|
|---|