SHRIKES OF THE GENUS LANIUS IN THE ZAKARPATTIA REGION OF UKRAINE

• Published in: Visnyk of Lviv University. Biological series
• Main Author: Stankiewicz-Volosianchuk, O.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Ivan Franko National University of Lviv 2020
• Subjects: shrikes; Zakarpattia region; biotop; wetland; melioration; сорокопуди; Закарпаття; біотоп; водно-болотні угіддя; меліорація; Lanius excubitor
• Online Access: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/biology/article/view/11010; https://doi.org/10.30970/vlubs.2020.82.13

The publication presents status and distribution areas of Lanius collurio, L. minor and L. excubitor on the territory of the Zakarpattia region of Ukraine. By this time the status of L. excubitor and L. minor in Zakarpattia region not been determined. The publication presents a detailed literature review of the abundance, nature of the stay and distribution of these species of shrikes in the Zakarpattia region during the century. The analysis presents own data collected during the studies of the territory of the Zakarpattia lowland and the foothills of the inner edge of the Vyhorlat-Hutynskyi Range of the Ukrainian Carpathians for 1993–2000 and 2010–2018. As a result of the collected material, it was found that L. collurio is an ordinary and abundant species of any biotopes within the region, except for forest, wetland (water areas and wetlands) and settlements. L. minor and L. excubitor are rare nesting species for Zakarpattia, but within the limits of their habitats in the region they are usual. Both species are spread, mainly in the territory of lowland Zakarpattia. They also live in the oak and flood-plain forests of foothills Vygorlat-Hutynskyi Range. L. excubitor in Zakarpattia region is also wintering. This species flies into the flood-plain forests of mountainous areas of the region in winter. Both species choose for themselves the same or similar natural or transformed moist biotopes: 1) floodplain shrubs; 2) shrubs, poplar stands stands and edges of nemoral forests near water bodies – rivers, canals, reservoirs; 3) agrocenoses permeated with meliorative channels, with sparse fruit trees. The strategy for the conservation of these species should consist in preserving the biotopes that are important for their nesting and habitats: floodplain nemoral forests and shrubs within the RLP “Prytysiansky”, lower reaches of Latoritsa, Borzhava and Uzh rivers, as well as biotopes of melioration systems - Batarska and Berehivska - in the valley of the Tysa river. To do this, it is necessary to establish new nature-protected areas and units of the Emerald Network of Ukraine and to develop appropriate management plans for those protected areas, where these species are protected. Публікація стосується питання статусу й ареалу поширення сорокопудів тернового Lanius collurio, чорнолобого Laniu minor та сірого Lanius excubitor на теренах Закарпатської області України. Досі сучасний статус сорокопудів сірого та чорнолобого в області не було чітко визначено. У публікації подано детальний літературний огляд про чисельність, характер перебування та поширення цих видів сорокопудів на території Закарпаття упродовж століття. Представлено аналіз власних даних, зібраних під час досліджень території Закарпатської низовини та передгір’я внутрішнього краю Вигорлат-Гутинського хребта Українських Карпат протягом 1993–2000 та 2010–2018 років. У результаті аналізу зібраного матеріалу встановлено, що сорокопуд терновий є звичайним і численним видом будь-яких біотопів у межах області, окрім лісових, водно-болотних (акваторій і боліт) і селітебних. Сорокопуди чорнолобий і сірий є рідкісними гніздовими видами для Закарпаття, однак у межах придатних для них біотопів на території області вони є звичайними. Обидва види поширені, переважно, на території низинного Закарпаття. Трапляються у дібровах передгір’я Вигорлат-Гутинського хребта. Сорокопуд сірий у Закарпатті також зимує. Взимку цей вид залітає у прирічкові ліси гірських районів області. Обидва види обирають для себе подібні або одні й ті ж природі чи трансформовані зволожені біотопи: 1) заплавні чагарники; 2) чагарники, тополеві деревостани й узлісся дібров неподалік водойм – річок, каналів, водосховищ; 3) агроценози, пронизані меліоративними каналами, з вкрапленням фруктових дерев. Стратегія охорони цих видів має полягати у збереженні тих біотопів, які є важливими для їхнього гніздування та проживання: заплавні діброви й чагарники у межах РЛП «Притисянський», нижні течії річок Латориця, Боржава та Уж, а також біотопи меліоративних систем – Батарської та Берегівської – в долині р. Тиса. Для цього необхідно створювати нові природно-заповідні території та об’єкти Смарагдової мережі України й розробляти відповідні менеджмент-плани тих природоохоронних територій, у межах яких охороняються ці види.