SECTION POLYPODIOPHYTA IN THE STRUCTURE OF FLORA OF THE NATIONAL NATURAL PARK “GUTSULSHCHYNA” (UKRAINIAN CARPATHIANS)

• Published in: Visnyk of Lviv University. Biological series
• Main Author: Tomych, M.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Ivan Franko National University of Lviv 2020
• Subjects: flora; ferns; geographic distribution; life forms; ecotops; флора; папоротеподібні; географічне поширення; життєві форми; екотопи; Arctic; Botrychium lunaria
• Online Access: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/biology/article/view/10462; https://doi.org/10.30970/vlubs.2019.81.04

National Natural Park “Hutsulshchyna” is situated on the territory of the Kosiv district of Ivano-Frankivsk region on the area of 322.71 km2. In the borders of NNP we have found 27 species of ferns, which belong to 16 generas and 9 families. Here we are representing a list of the flora of Polypodiophyta plants section, biomorphological, ecological, regional and geographical characteristic of each species of higher spore plants on the territory of NNP “Hutsulshchyna”. According to zonal distribution the largest group among ferns are plurizonal species – 33.3 %, boreal-submeridional – 22.2 %, temperate-meridional – 14.8%, boreal-meridional – 11.1 %, arctic-meridional and boreal-subtropic – 7.4 % respectively and boreal-temperate – by 3.7 %. An altitude analysis of pteridophytes shows that among seven groups of flora’s distribution the biggest is the group of montana-plain species – 85.1 %. The climatic analysis of Polypodiophyta plants section shows, that dominative is the group of oceanists – 81.5 %. The character of distribution of ferns across the globe designate the regional distribution of species. The dominative group, which includes more than half of all species composition are circumpolar species – 59.3 %, they are occurring in the entire of all Northern hemisphere. The other groups make a small part of the total numbers of ferns. The result of analyze of the life forms of Polypodiophyta by K. Raunkier was next: they are represented by two groups, hemicryptophytes dominate – 70.4 %, geophytes are less then one third of the species – 29.6 %. The ratio of the ferns according to the level of moisture content of the soil (substrate) is as follows: the largest group is mesophytes – 70.4 %, mesogigrophytes – 22.2 %, while hihrophytes and xeromesophytes includes only one species – 3.7 % of the total numbers of ferns. A distribution of the ferns on the territory of NNP “Hutsulshchyna” as a measure of trophy of the substrate is: mesotrophs are 55.6 %, mesoeutrophs – 40.7 % of the total number of species, shows a moderate curiosity to the richness of the soil. In the researching group of the flora of NNP “Hutsulshchyna” there is significant advantage of sciophytes, which life cycle undergo in the conditions of rather weak light (55.6 %), they are confined to forest phytocenoses. Sciogeliophytes which can existing on the open areas and withstand a certain degree of shading make up 33.3 % of the total number of species. Among the 27 species of ferns which are founded on the on the territory of the National park two species (Botrychium lunaria, Cystopteris sudetica) are included in the Red Book of Ukraine. The list of endemic, relict, rare and endangered plant species known from the territory of the Ivano-Frankivsk region includes Ophioglossum vulgatum, Phyllitis scolopendrium, Polystichum braunii, Polystichum aculeatum. Національний природний парк (НПП) “Гуцульщина” розташований на території Косівського району Івано-Франківської області на площі 32 271 га. У межах НПП ми виявили 27 видів папоротеподібних, що належать до 16 родів і 9 родин. Наведено конспект видів відділу Polypodiophyta, у якому подано біоморфологічну, екологічну, регіональну та географічну характеристики кожного виду вищих спорових рослин на території НПП “Гуцульщина”. За зональним розподілом найбільшою групою серед папоротеподібних є плюризональні види – 33,3 %, бореально-субмеридіональні – 22,2 %, температно-меридіональні – 14,8 %, бореально-меридіональні – 11,1 %, арктично-меридіональні та бореально-субтропічні – по 7,4 %, а бореально-температні – 3,7 %.Висотний аналіз папоротеподібних свідчить, що зі семи груп поширення флори найбільшою виявилася група монтанно-рівнинних видів – 85,1 %. За кліматичною характеристикою для відділу Polypodiophyta домінуючою є група океаністів – 85,1 %.Характер розподілу папоротей по Земній кулі визначає регіональне поширення видів. Домінуючою групою, що включає більше половини видового складу, є циркумполярні види (59,3 %), що трапляються на території всієї північної півкулі. Інші групи мають невелику частку від загальної чисельності папоротей. Провівши аналіз життєвих форм Polypodiophyta за К. Раункієром, ми виявили, що вони представлені двома групами: переважаючими є гемікриптофіти (70,4 %), менше третини видів становлять геофіти (29,6 %).Відношення папоротей до зволоженості ґрунту (субстрату) таке: найбільшою групою (70,4 %) виявилися мезофіти, мезогігрофіти становлять 22,2 %, тоді як гігрофіти та ксеромезофіти включають по одному виду – 3,7 % від загальної кількості видів папоротей. Розподіл папоротеподібних території НПП “Гуцульщина” за показником трофності субстрату: мезотрофи становлять 55,6 %, а мезоевтрофи – 40,7 % від загальної кількості видів, що свідчить про помірну вибагливість Polypodiophyta до багатства ґрунту. У досліджуваній групі флори НПП “Гуцульщина” значну перевагу мають сціофіти, які проходять життєвий цикл в умовах досить слабкого освітлення (55,6 %) і приурочені до лісових фітоценозів. Сціогеліофіти, що можуть і рости на відкритих ділянках, і витримувати певний ступінь затінення, становлять 33,3 % від загальної кількості видів.Із 27 видів папоротеподібних, виявлених на території НПП “Гуцульщина”, два види (Botrychium lunaria, Cystopteris sudetica) занесено до Червоної книги України.До переліку ендемічних, реліктових, рідкісних і зникаючих видів рослин, що відомі з території Івано-Франківської області, увійшли Ophioglossum vulgatum, Phyllitis scolopendrium, Polystichum braunii, Polystichum aculeatum.