Development of Z. Brzezinski’s Geostrategic Concept Regarding Ukraine (1950 – 2017)
The article considers the development of Z. Brzezinski’s geostrategic concept regarding Ukraine in the period from 1950 to 2017. The author attempts to determine the role Ukraine plays in Brzezinski’s geostrategy. The study concludes that Brzezinski’s geostrategic concept in relation to Ukraine is b...
Published in: | The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: History |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article in Journal/Newspaper |
Language: | Russian |
Published: |
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
2019
|
Subjects: | |
Online Access: | http://periodicals.karazin.ua/history/article/view/14837 https://doi.org/10.26565/2220-7929-2019-55-08 |
Summary: | The article considers the development of Z. Brzezinski’s geostrategic concept regarding Ukraine in the period from 1950 to 2017. The author attempts to determine the role Ukraine plays in Brzezinski’s geostrategy. The study concludes that Brzezinski’s geostrategic concept in relation to Ukraine is by and large the result of many years of geopolitical confrontation between the United States and Russia. Its key imperatives were first formulated as a means of undermining the national unity of the Soviet Union, and then were combined into a system for restraining Russia’s imperial aspirations and geopolitical ambitions in the post-Soviet space. In the author’s judgment, it is for this reason that the main fundamentals of this concept remained unchanged throughout the entire period under review (1950–2017), while certain aspects and tactical approaches were changed and adjusted depending on the state of relations between the West and Russia. This was most evident in the issue of Ukraine’s membership in NATO. Until 2014, when there were no sharp conflicts and contradictions in relations between the West and Russia, Brzezinski acted as a staunch advocate for Ukraine’s admission to the alliance in the foreseeable future. It is characteristic that during this period he was far from being embarrassed by the fact that Ukrainian society was divided on this issue, as was repeatedly pointed out by his opponents. He did not deny this, but he never considered reality to be something immutable and predetermined. On the contrary, in his opinion, it can and should be changed when necessary. From 2014, in a changing environment of escalating geopolitical confrontation with Russia, Brzezinski came to suggest that Ukraine should be denied the right to join the North Atlantic Alliance and Russia should be guaranteed the non-aligned status of Ukraine, referring, inter alia, to the lack of unity on this issue within Ukrainian society. В статье рассматривается процесс формирования геостратегической концепции З. Бжезинского в отношении Украины в период 1950-2017 гг. Определяется место Украины в геостратегии З. Бжезинского. Сделан вывод о том, что геостратегическая концепция Бжезинского в отношении Украины явилась по большому счету результатом многолетнего геополитического противоборства США и России. Ее ключевые императивы сначала формулировались как средство подрыва национального единства Советского Союза, а затем были объединены в систему сдерживания имперских устремлений и геополитических амбиций России на постсоветском пространстве. Именно поэтому, по мнению автора, основополагающие постулаты и положения этой концепции оставались неизменными на протяжении всего рассматриваемого периода (1950–2017 гг.), а отдельные аспекты и тактические подходы менялись и корректировались в зависимости от состояния взаимоотношений Запада и России. Наиболее наглядно это проявилось в вопросе членства Украины в НАТО. До 2014 г., пока в отношениях Запада и России не было острых конфликтов и противоречий, Бжезинский выступает как убежденный сторонник принятия Украины в альянс в обозримом будущем. Характерно, что в этот период его нисколько не смущала разделенность украинского общества по этой проблеме, о чем ему неоднократно говорили его оппоненты. Он этого не отрицал, но никогда не считал реальность чем-то неизменным и предопределенным. Напротив, по его убеждению, ее можно и нужно менять, когда это необходимо. С 2014 г. в меняющихся условиях обострения геополитического противостояния с Россией Бжезинский предлагал отказать Украине в праве вступления в североатлантический альянс и гарантировать России внеблоковый статус Украины, ссылаясь в том числе на отсутствие единства по этому вопросу в украинском обществе. У статті розглядається процес формування геостратегічної концепції З. Бжезинського стосовно України в період 1950–2017 рр. Визначається місце України в геостратегії З. Бжезинського. Зроблено висновок про те, що геостратегічна концепція Бжезинського щодо України стала великою мірою результатом багаторічного геополітичного протистояння США і Росії. Її ключові імперативи спочатку формулювалися як засіб підриву національної єдності Радянського Союзу, а потім були об’єднані в систему стримування імперських прагнень і геополітичних амбіцій Росії на пострадянському просторі. Саме тому, на думку автора, основні постулати і положення цієї концепції залишалися незмінними протягом досліджуваного періоду (1950 – 2017 рр.), а окремі аспекти і тактичні підходи змінювалися і коригувалися в залежності від стану взаємин Заходу з Росією. Найбільш наочно це виявилося в питанні членства України в НАТО. До 2014 р., поки у відносинах Заходу і Росії не було гострих конфліктів і протиріч, Бжезинський виступає як переконаний прихильник прийняття України до альянсу в найближчому майбутньому. Характерно, що в цей період його анітрохи не бентежила розділеність українського суспільства у ставленні до цієї проблеми, про що йому неодноразово говорили його опоненти. Він цього не заперечував, але ніколи не вважав реальність чимось незмінним і наперед визначеним. Навпаки, на його переконання, її можна і потрібно змінювати, коли це необхідно. З 2014 року в мінливих умовах загострення геополітичного протистояння з Росією Бжезинський пропонував відмовити Україні в праві вступу до Північноатлантичного альянсу і гарантувати Росії позаблоковий статус України, посилаючись в тому числі на відсутність єдності з цього питання в українському суспільстві. |
---|