Repressed scientists of the philological faculty of Kharkiv University of the first half of the ХХ century

The article is written on the basis of the materials collected in the preparation of the publication "The Biobibliographic Dictionary of the Scientists of Kharkov University. T. 3. Phylologists XX – the early of the 21st century. Part 1. Faculty of Philology. Department of Ukrainian Studies of...

Full description

Bibliographic Details
Published in:The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philology"
Main Author: Глибицька, Світлана Борисівна
Format: Article in Journal/Newspaper
Language:Ukrainian
Published: Karazin University Journal of Philology 2019
Subjects:
Online Access:http://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13504
https://doi.org/10.26565/2227-1864-2019-80-01
Description
Summary:The article is written on the basis of the materials collected in the preparation of the publication "The Biobibliographic Dictionary of the Scientists of Kharkov University. T. 3. Phylologists XX – the early of the 21st century. Part 1. Faculty of Philology. Department of Ukrainian Studies of Philosophy Faculty", which is prepared by the Central Scientific Library of the V. N. Karazin Kharkov National University. In the article, based on the biographies of scientists of the first half of the twentieth century, summarized information about repression at the philological faculty of the Kharkov University (and high school formed from it), mainly in the 1920s-1930s and the late 1940s. The names of the repressed scientists are given in the chronology of events and on the departments. The destiny of each scientist (shooting up, exile, dismissal from work) is discribed. The general statistics of repressed philologists is given.Most scholars were repressed in 1933–1934, 1937–1939, after the war persecution was in 1946–1949. Losses at the Faculty of Philology of this time: 20 people were perished (among them 15 shot, 5 died at the expiration), among the other 11 slaves 8 returned alive, in 3 further fate is unknown; 9 were dismissed from work (some of them later recovered); of the 4 people, who worked at the university in the aforementioned years, the further fate is unknown. Let's list the names of the most famous scientists, who were repressed: Ya. A. Denisov (shot), M. M. Durnovo (shot), G. A. Il'inskij (shot), M. G. Johansen (shot), N. A. Kaganovich (shot), V. D. Koryak (shot), G. O. Kostyuk (exiled), O. M. Leites (dismissed from work), L. Ya. Livshits (exiled), M. F. Nakonechniy (dismissed from work), K. T. Nimchinov (shot), A. S. Paniv (shot), M. Yu. Panchenko (shot), M. A. Plevako (killed in exile), V. L. Polischuk (shot), P. G. Ritter (died in the prison hospital), O. N. Sinyavsky (shot) et al. Статья написана на основе материалов, собранных при подготовке издания «Біобібліографічний словник вчених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», которое готовит Центральная научная библиотека Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. В статье, на основе биографий ученых первой половины ХХ века, подытожены сведения о репрессиях на филологическом факультете Харьковского университета (и образованных от него вузов), в основном, в 1920–1930-е и в конце 1940-х годов. Фамилии репрессированных ученых приведены с учѐтом хронологии событий и по кафедрам. Сообщается о судьбе каждого ученого (расстрел, ссылка, увольнение с работы). Дана общая статистика репрессированных филологов.Больше всего ученых были репрессированы в 1933–1934, 1937-1939 годах, после войны преследования активизировались в 1946-1949 годах. Потери на филологическом факультете того времени были такими: погибли 20 человек (из них 15 расстреляны, 5 умерли в тюрьме и в ссылке), среди остальных 10-ти сосланных 7 вернулось живыми, у 3-х дальнейшая судьба неизвестна; 9 были уволены с работы (некоторые из них впоследствии восстановились), судьба 5-ти человек, которые работали в университете в упомянутые годы, неизвестна.Перечислим имена наиболее известных репрессированных ученых: Я. А. Денисов (расстрелян), Н. Н. Дурново (расстрелян), Г. А. Ильинский (расстрелян), М. Г. Иогансен (расстрелян), Н. А. Каганович (расстрелян), В. Д. Коряк (расстрелян), Г. А. Костюк (сослан), А. М. Лейтес (уволен с работы), Л. Я. Лившиц (сослан), Н. Ф. Наконечный (уволен с работы), К. Т. Немчинов (расстрелян), А. С. Панов (расстрелян), М. Ю. Панченко (расстрелян), Н. А. Плевако (погиб в ссылке), В. Л. Полищук (расстрелян), П. Г. Риттер (умер в тюремной больнице), А. Н. Синявский (расстрелян) и др. Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини ХХ століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920–1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.Найбільше вчених було репресовано в 1933–1934, 1937–1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946–1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою.Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.