| Summary: | У статті розглянуто антиутопію, яка володіє такою рисою, як застереження. Це попередження про небезпеку, що загрожує не тільки окремо взятій особі, а і усьому людству. Автори антиутопій беруть звичайну людину з утопічного суспільства і пропонують читачеві розібратися: чим же розплачуються за це загальне щастя конкретні звичайні люди, ті, кого прийнято називати звичайними мешканцями. Мета антиутопії – змусити відмовитися від міфів, вказати безвихідь, полегшивши пошук подолання. В статье рассмотрено антиутопию, которая обладает такой чертой, как предостережение. Это предупреждение о грозящей опасности не только отдельно взятой личности, но и всему человечеству. Авторы антиутопий берут обычного человека с утопического общества и предлагают читателю разобраться: чем же расплачиваются за это всеобщее счастье конкретные обычные люди, те, кого принято называть обычными жителями. Цель антиутопии – заставить отказаться от мифов, указать тупик, облегчив поиск преодоления. The article examines the dystopia, which has the feature of a warning. It is a warning of imminent danger, not only to the individual, but to all of humanity. The authors of a dystopia take an ordinary person from a utopian society and suggest that the reader consider what the specific ordinary people, those who are usually called ordinary citizens, are paying for this universal happiness. The aim of dystopia is to make the myths disappear, to indicate a dead end, making it easier to find a way out.
|
|---|