The baltic fuel market: the attempt of its conquer by the donetsk coal at the beginning of the 20-th century.

• Published in: Історичні і політологічні дослідження
• Main Author: Shandra, I.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Vasyl' Stus Donetsk National University 2018
• Subjects: coal; the Baltic fuel market; Donbas; Congresses of Mining Industry of South of Russia; кам’яне вугілля; прибалтійський паливний ринок; Донбас; З’їзди гірничопромисловців Півдня Росії; dvina
• Online Access: https://jhpr.donnu.edu.ua/article/view/5720; https://doi.org/10.31558/2079-1828.2018.1.5

The author of this article studies the attempts to conquer the Baltic fuel market by Donetsk coal at the beginning of the 20th century. Author analyzed the main delivery directions of coal from the Donbas to the Baltic consumers (railway, transportations by the sea around the Europe, Dnieper–Dvina Canal). The study on general scientific and special methods of history (statistic, comparative-historical, retrospective etc.) is based; it was used also the interdisciplinary and corporatist approaches.On the basis of the documentation of representative organizations of entrepreneurs, materials of periodical publications and government orders shows the author of this article that extractive capacity of the Donetsk coal industry at the beginning of the 20-th century significantly prevailed the existing demand. Author described the peculiarities of the Baltic fuel market (dependence on English fuel, interconnection of coal imports and grain exports from the North-West region). It was traced the evolution of the views of statesmen about the replacement of Donetsk coal on English coal in the ports of the Baltic Sea from economic expediency to issues of national security. Author explained the necessary components for the delivery the Donetsk fuel by railway (reduction of tariffs, building of additional railway lines and provision of the railway system by goods carriages), the delivery method by sea is accept as the most probable way. Author is focused the attention on the large-scale project of the river connection of the Black and Baltic Seas – the Kherson–Riga waterway.Despite the unfulfilled plan of conquest, the Baltic fuel market by Donetsk fuel at the beginning of the 20-th century, the directions of economic improvements that by entrepreneurs were developed became a demonstrative indication of their unity, a strategic vision of possible ways of developing the region. Therefore, it will be of scientific and practical interest to apply to the historical experience of economic interaction (or developed projects) in the Black Sea-Baltic region, the further study of mutually beneficial economic projects between Ukraine and the Baltic States. У статті досліджується спроба завоювання прибалтійського паливного ринку донецьким вугіллям на початку ХХ ст., проаналізовано головні напрями доставки кам’яного вугілля з Донбасу до прибалтійських споживачів (залізничне сполучення, морські перевезення довкола Європи, Дніпровсько-Двінський водний канал). Дослідження базується на загальнонаукових і спеціально-історичних методах (статистичний, порівняльноісторичний, ретроспективний тощо); в його основу покладено міждисциплінарний і корпоративістський підходи.На основі діловодної документації представницьких організацій підприємців, матеріалів періодичних видань, урядових розпоряджень у статті показано, що добувна спроможність донецької кам’яновугільної промисловості на початку ХХ ст. значно переважала наявний попит. Охарактеризовано особливості прибалтійського паливного ринку (залежність від англійського палива, взаємопов’язаність вугільного імпорту та хлібного експорту в Північно-Західному краї). Простежено еволюцію поглядів державних діячів щодо заміни донецьким вугіллям англійського в портах Балтійського моря від економічної доцільності до питань загальнодержавної безпеки. Висвітлено необхідні для залізничних поставок донецького палива складники (зниження тарифів, будівництво додаткових залізничних гілок та забезпечення мережі вантажними вагонами), виділено морський спосіб перевезення як найбільш вірогідний, акцентовано увагу на масштабному проекті річкового сполучення між Чорним і Балтійським морями – водний шлях Херсон–Рига.Попри нереалізованість задуму із завоювання донецьким вугіллям прибалтійського паливного ринку на початку ХХ ст., розроблені підприємцями напрями економічних вдосконалень стали наочним свідченням їхньої згуртованості, стратегічного бачення можливих шляхів розвитку регіону. Тому становитиме науковий і практичний інтерес звернення до історичного досвіду економічної взаємодії (або розроблених проектів) в ЧорноморськоБалтійському регіоні, подальше вивчення взаємовигідних економічних проектів між Україною та країнами Прибалтики.