Summary: | З метою дослідження еволюції протоки Брансфілда на основі аналізу батиметричних і сейсмологічних даних, а також результатів методу ГСЗ і GPS-спостережень реконструйовано палеобудову північно-західної окраїни Антарктиди. Визначено межі блоків земної кори північного краю Антарктичного півострова, Південних Шетландських островів і прилеглої акваторії, відмінні за характеристиками та історією розвитку. Запропоновано схему механізму формування сучасної структури регіону. Показано, що раніше у цьому регіоні існувала єдина геоморфологічна мегаструктура. Розсування земної кори в центральній частині рифту привело до утворення пасивного рифту в західній субзападині. Отримані результати свідчать, що у формуванні Південношетландського жолоба провідну роль відіграло насування Південношетландського блока на плиту Фенікс унаслідок спредингу в протоці Брансфілд. Тим самим спростовується концепція про виникнення цієї структури в результаті субдукції плити Фенікс під Антарктичний півострів. In order to study evolution of the Bransfield Straight, reconstruction of paleostructure of northwestern extremity of Antarctica has been conducted on the base of analysis of batimetric and seismologic data as well as results of mapping of DSS and GPS observations. As a result of conducted studies the limits of the Earth’s crust blocks of the northern extremity of the Antarctic Peninsula, the North Shetland Islands and adjacent water area, which are different by their characteristics and history of development have been found. A scheme has been proposed for the mechanism of formation of up to-date structure of the region. It has been shown that earlier in this region a single geomorphologic mega-structure existed. Expansion of the Earth’s crust in the central part of the rift resulted in creation of the passive rift in the western sub-depression. The results obtained testify to the fact that the leading role in formation of the North-Shetland trough was played by the thrust of the South-Shetland block to the Phenix Plate as a result of spreading in the Bransfield Straight. In such a way the concept of arising of this structure as a result of subduction of the Plate Phenix under the Antarctic Peninsula is denied. С целью исследования эволюции пролива Брансфилд на базе анализа батиметрических и сейсмологических данных, а также результатов съемок ГСЗ и GPS-наблюдений выполнена реконструкция палеостроения северо-западной окраины Антарктиды. Определены границы блоков земной коры северного края Антарктического полуострова, Южных Шетландских островов и прилегающей акватории, различные по характеристикам и истории развития. Предложена схема механизма формирования современной структуры региона. Показано, что раньше в регионе существовала единственная геоморфологическая мегаструктура. Раздвигание земной коры в центральной части рифта привело к образованию пассивного рифта в западной субвпадине. Полученные результаты свидетельствуют, что в формировании Южно-Шетландского желоба ведущую роль сыграло надвигание Южно-Шетландского блока на плиту Феникс вследствие спрединга в проливе Брансфилд. Тем же опровергается концепция о возникновении
|