Influence of anthropogenic factors on the ecology of Melanocorypha calandra and Alauda arvensis in depressions of Dnipro — Molochna

• Published in: Balanced nature using
• Main Author: Старовойтова, Т.В.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: English
• Published: Інститут агроекології і прирродокористування НААН 2021
• Subjects: ornithocomplex; Passeriformes; anthropogenic transformation; biodiversity; agrolandscape; орнітокомплекс; Горобцеподібні; антропогенна трансформація; біорізноманіття; агроландшафт; Alauda arvensis
• Online Access: http://journals.uran.ua/bnusing/article/view/237997

The research was carried out for 3 years in the steppe biotopes of the bottoms of the Ahaymany, Barnashivsky, Green, Big Chapelsk, and Small Chapelsk depressions of the Dnipro — Molochna interfluve. Based on visual inspection and processing of space images, the degree of anthropogenic transformation of these ecosystems is analyzed. The highest percentage of plowing is characteristic of the Ahaymany depression, which occurred in the last 10 years. Among the factors that significantly affect the nesting birds of the steppe complex are also the continuous low mowing of grass (Green depression) and overgrazing of livestock — Small Chapelsk depression. The nesting density of background steppe species was determined, the highest density of Alauda arvensis in different years is characteristic of Ahaymany (245,2 pairs/km2) and Barnashivsky depression (211,2 pairs/km2), and Melanocorypha calandra — for the Big Chapelsk depression (140,1 pairs/km2). Stable is only the territory of the Big Chapelsk depression the protected regime under moderate grazing load of wild ungulates. A positive correlation was established between the values of steppe habitat area and Alauda arvensis nesting in the Ahaymany, Barnashivsky, Small Chapelsk, and Green depressions and, accordingly, a negative dependence for Melanocorypha calandra. Дослідження проводилися впродовж 3-х років у степових біотопах днищ Агайманського, Барнашівського, Зеленого, Великого Чапельського та Малого Чапельського подах межиріччя Дніпро — Молочна. На основі візуального огляду та обробки космічних знімків проаналізовано ступінь антропогенної трансформації цих екосистем. Найвищий відсоток розорювання, що сталося за останні 10 років, характерний для Агайманського поду. Серед чинників, що суттєво впливають на гніздування птахів степового комплексу, є також суцільне низьке скошування травостою (Зелений під) та перевипас свійською худобою (Малий Чапельський під). Визначено щільність гніздування фонових степових видів: найвища щільність Alauda arvensis в різні роки ...