| Summary: | This paper establishes the origin of hydrocarbons deposits in Jurassic and pre-Jurassic complexes in the territory of Khanty-Mansyisk field, which is associated with traps formed in the weathered Devonian carbonate sediments and in basement rocks, within the zone of compression (suture?) in the central part of the West Siberian platform. The study is relevant for substantiating oil deposits prospecting strategy considering material composition and basement tectonics of West Siberian plate.Data on core and oil from Jurassic and pre-Jurassic complexes, exposed by exploration and production wells of Khanty-Mansyisk field, which is related to Frolovsk petroleum region of the highest density of predicted resources within the Western Siberian province, is studied. Lithologic and petrophysical characteristics of rocks carried out by optical microscopy, is provided. Content and molecular weight distribution of aromatics including n-alkyl benzenes, naphthalenes and phenanthrenes are established in rock bitumoids and crude oil by chromatography-mass spectrometry.Geochemical model of hydrocarbon migration within Jurassic and pre-Jurassic oil and gas complexes is developed. The most probable hydrocarbon source in the Upper Jurassic section traditionally is organic matter containing in clay stones and siltstones of tutleymsk (bazhenov), abalaksk and, presumably, tyumen formations. A layer of coarse grained highly permeable sandstone of gorelaya formation, which comprises organic matter, probably, of major contribution to the Lower Jurassic and pre-Jurassic hydrocarbon deposits, is recorded in section of the Lower Jurassic. The unified genesis of hydrocarbons among gorelaya formation and the Paleozoic oil from Khanty-Mansyisk field is determined through molecular markers — n-alkyl benzenes С21, С23, С25. Hydrocarbon collection from dispersed organic matter of Paleozoic rocks at the great depth (not exposed by core drilling) is suggested as a probable «source» of Paleozoic oil. Oil accumulation, presumably, is concentrated in areas of tectonic block crushing of basement, oil carryover into overlying complexes is performed with thermal waters. Prediction of oil potential in traps of weathering crust and basement rocks within the compression zones of West Siberian platform is positive. Устанавливается происхождение залежей углеводородов в юрском и доюрском комплексах на участке Ханты-Мансийского месторождения, приуроченного к ловушкам коры выветривания по карбонатным отложениям девона и ловушкам коренного фундамента, в пределах зоны сжатия (сутуры?) центральной части Западно-Сибирской платформы. Исследование актуально для обоснования стратегии поисков нефтегазовых залежей с учетом вещественного состава и тектоники фундамента Западно-Сибирской плиты.Изучен материал керна и нефтей юрского и доюрского комплексов разведочных и эксплуатационных скважин Ханты-Мансийского месторождения, принадлежащего Фроловской нефтегазоносной области с самой высокой плотностью прогнозных ресурсов в пределах Западно-Сибирской провинции. Приведена литолого-петрографическая характеристика пород, выполненная оптической микроскопией. В битумоиде пород и сырых нефтях методом хромато-масс-спектрометрии установлено содержание и молекулярно-массовое распределение ароматических углеводородов, включая н-алкилбензолы, нафталины и фенантрены.Построена геохимическая модель миграции углеводородов в пределах юрского и доюрского нефтегазоносных комплексов. В верхнеюрском интервале разреза наиболее вероятным источником углеводородов традиционно определяется органическое вещество аргиллитов и алевролитов тутлеймской (баженовской), абалакской, возможно тюменской свит. В нижней части юрского разреза фиксируется слой крупнозернистого высокопроницаемого песчаника горелой свиты, в котором локализовано органическое вещество, предположительно вносящее основной вклад в залежи углеводородов низов юры и доюрского фундамента. Единый генезис углеводородов горелой свиты и палеозойской нефти Ханты-Мансийского месторождения устанавливается по молекулярным маркерам — н-алкилбензолам С21, С23, С25. В качестве возможного «источника» палеозойской нефти предложен сбор углеводородов из рассеянного органического вещества палеозойских пород на значительной глубине (не охваченной керновым бурением). Нефтесбор, вероятно, локализуется в участках тектонического блокового дробления фундамента, вынос нефти в вышележащие комплексы происходит с термальными водами. Прогноз нефтеносности ловушек коры выветривания и коренного фундамента в пределах зоны сжатия Западно-Сибирской платформы положительный. Встановлюється походження покладів вуглеводнів у юрському і доюрському комплексах на ділянці Ханти-Мансійського родовища, приуроченої до уловлювачів кори вивітрювання по карбонатних відкладах девону і пасток корінного фундаменту, в межах зони стиснення (сутури?) центральної частини Західносибірської платформи. Дослідження актуальне для обґрунтування стратегії пошуків нафтогазових покладів з урахуванням речовинного складу і тектоніки фундаменту Західносибірської плити.Вивчено речовину керна і нафт юрського і доюрського комплексів розвідувальних та експлуатаційних свердловин Ханти-Мансійського родовища, що належить до Фролівської нафтогазоносної області з найвищою щільністю прогнозних ресурсів у межах Західносибірської провінції. Наведено літолого-петрографічну характеристику порід, виконано оптичну мікроскопію. У бітумоїдах порід і сирих нафтах методом хромато-мас-спектрометрії встановлено вміст і молекулярно-масовий розподіл ароматичних вуглеводнів, зокрема н-алкілбензолів, нафталінів і фенантренів.Побудовано геохімічну модель міграції вуглеводнів у межах юрського і доюрського нафтогазоносних комплексів. У верхньоюрському інтервалі розрізу найімовірнішим джерелом вуглеводнів традиційно визначено органічну речовину аргілітів та алевролітів тутлеймської (баженовської), абалакської, можливо, тюменської світ. У нижній частині юрського розрізу зафіксовано шар крупнозернистого високопроникного пісковику горілої світи, в якому локалізовано органічну речовину, що, можливо, робить внесок у основні поклади вуглеводнів низів юри і доюрського фундаменту. Єдиний генезис вуглеводнів горілої світи і палеозойської нафти Ханти-Мансійського родовища встановлений за молекулярними маркерами — н-алкілбензолами С21, С23, С25. Як можливе «джерело» палеозойської нафти запропоновано збір вуглеводнів з розсіяної органічної речовини палеозойських порід на значній глибині (не охопленої керновим бурінням). Нафтозбір, імовірно, локалізується у ділянках тектонічного блокового дроблення фундаменту, у вищезалягаючі комплекси нафта виноситься з термальними водами. Прогноз нафтоносності пасток кори вивітрювання і корінного фундаменту в межах зони стиснення Західносибірської платформи позитивний.
|
|---|