| Summary: | The purpose of the article. The article is devoted to the creative and social activity of the leading Ukrainian Soviet film director, T. Levchuk, in 1953–1964: the creative work of the artist in the context of the specifics of Ukrainian film production and his membership in the Union of Cinematographers of the USSR were analyzed. The research methodology consisted in the principles of objectivity and historicism, based on the problem-chronological, specific-historical, descriptive, statistical and logical-analytical methods of scientific cognition. The scientific novelty of the work lies in highlighting the activity of the Ukrainian film director, T. Levchuk, during the period of the Khrushchev’s Thaw, using the archival materials of Kyiv National I. K. Karpenko-Kary Theatre, Cinema and Television University, the collections of the Museum of the Dovzhenko Film Studios, critical articles and reviews published in periodicals, and memoirs. Conclusions. T. Levchuk’s personal contribution to the development of Ukrainian film production and professional arts education is difficult to overestimate: at his request in 1961 the Council of Ministers of the USSR adopted a decision to open in Kyiv Theater Arts Institute the Department of Cinematography, which had to provide training in the following specialties: film directing, photography directing and film studies; the result of his teaching activity was the education of the glorious cohort of filmmakers; his creative activity resulted in feature films «The Flame of Wrath» (1955), «Ivan Franko» (1956), «A Woman From Kyiv» (1959), «The Law of Antarctica» (1962), «Space Alloy» (1964), which need rethinking today. Цель исследования. Статья посвящена творческой и общественной деятельности ведущего украинского советского кинорежиссера Т. В. Левчука в 1953–1964-х гг.: анализируется творческое наследие художника в контексте специфики украинского кинопроизводства, его деятельность в Союзе кинематографистов УССР. Методологию статьи составляют принципы объективности и историзма, основанные на проблемно-хронологическом, конкретно-историческом, описательно-статистическому и логико-аналитическом методах научного познания. Научная новизна статьи заключается в освещении деятельности украинского кинорежиссера Т. В. Левчука в период хрущевской «оттепели», с использованием архивных материалов Киевского национального университета театра, кино и телевидения им. И. К. Карпенко-Карого, фондов музея Национальной киностудии художественных фильмов им. А. Довженко, критических статей и рецензий, опубликованных в периодической печати, а также мемуарной литературы. Выводы. Личный вклад Т. В. Левчука в развитие украинского кинопроизводства и профессионального художест-венного образования трудно переоценить: по его представлению в 1961 г. Совета Министров УССР принял решение об открытии в Киевском институте театрального искусства кинофакультета, который должен осуществить подготовку кадров по специальностям: кинорежиссура, кинооператорство и киноведение; следствием его педагогической деятельности является воспитание славной когорты кинорежиссеров; а творческой деятельности – художественно-игровые фильмы: «Пламя гнева» (1955 г.), «Иван Франко» (1956 г.), «Киевлянка» (1959 г.), «Закон Антарктиды» (1962 г.), «Космический сплав» (1964 г.), которые нуждаются сегодня переосмыслении. Мета дослідження. Стаття присвячена творчій та громадській діяльності провідного українського радянського кінорежисера Т. В. Левчука в 1953– 1964-х рр.: аналізується творчий доробок митця в контексті специфіки українського кіновиробництва, його діяльність в Спілці кінематографістів УРСР. Методологію статті становлять принципи об’єктивності та історизму, які базуються на проблемно-хронологічному, конкретно-історичному, описовому статистичному та логіко-аналітичному методах наукового пізнання. Наукова новизна статті полягає у висвітленні діяльності українського кінорежисера Т. В. Левчука в період хрущовської «відлиги», з використанням архівних матеріалів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, фондів музею Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, критичних статей та рецензій, опублікованих у періодичній пресі, а також мемуарної літератури. Висновки. Особистий внесок Т. В. Левчука в розвиток українського кіновиробництва та професійної мистецької освіти важко переоцінити: за його поданням у 1961 р. Ради Міністрів УРСР ухвалила рішення про відкриття в Київському інституті театрального мистецтва кінофакультету, який повинен здійснити підготовку кадрів за спеціальностями: кінорежисура, кінооператорство та кінознавство; наслідком його педагогічної діяльності є виховання славетної когорти кінорежисерів; а творчої діяльності – художньо-ігрові фільми: «Полум’я гніву» (1955 р.), «Іван Франко» (1956 р.), «Киянка» (1959 р.), «Закон Антарктиди» (1962 р.), «Космічний сплав» (1964 р.), які потребують сьогодні незаанга-жованого осмислення.
|
|---|