Досвід комплексного лікування жінок репродуктивного віку з ектопією шийки матки на фоні бактеріального вагінозу

• Main Authors: Макагонов, І.О., Вергун, А.Р., Вергун, О.М.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Сумський державний університет 2018
• Subjects: ектопія шийки матки; бактеріальний вагіноз; мікробіота піхви; комплексне лікування; эктопия шейки матки; бактериальный вагиноз; вагинальный микробиом; комплексное лечение; cervical ectopy; bacterial vaginosis; vaginal microbiota; complex treatment; Arctic; Iceberg*
• Online Access: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67975

Мета дослідження: оцінити ефективність та безпечність оригінального лікарського засобу у вигляді вагінальних таблеток, що містить тернідазолу 200 мг; неоміцину сульфату 100 мг (65000 МО); ністатину 100000 МО; преднізолону натрію метасульфобензоату 4,7 мг. Проведено комплексне обстеження 98 пацієнток репродуктивного віку з вперше виявленою ектопією циліндричного епітелію шийки матки або рецидивом на фоні бактеріального вагінозу та проаналізовані результати клініко-лабораторного дослідження ефективності та безпечності комплексного лікування. Основну групу склали 49 жінок, які з метою нормалізації стану мікробіоти піхви отримували досліджуваний оригінальний комплексний лікарський засіб (Tergynan, Laboratories du Docteur E. Bouchara Recordati, France) інтравагінально по 1 таблетці на добу протягом 10 днів. У групу порівняння увійшли 49 пацієнток, у яких корекція стану мікробіоти піхви проводилась відповідно до чинних рекомендацій. Після закінчення лікування констатовано зменшення загальної бактеріальної маси, частоти виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів зі збільшенням у динаміці пулу Lactobacillus spp. у межах більше ніж 106 КУО/мл, що зберігався протягом наступних трьох менструальних циклів у 46 (93,9 %) пацієнток основної групи і 29 (59,2 %) групи порівняння. У результаті терапії у 16 (32,7 %) пацієнток основної та у 11(22,4 %) групи порівняння (Р < 0,05) відзначено кольпоскопічно встановлено регресування ектопії шийки матки. Отримані результати даних клінічного дослідження дозволяють припустити, що значна частота рецидивів ектопії шийки матки у жінок репродуктивного віку детермінується ігноруванням клініцистами оцінки стану вагінального мікробіома. Висока ефективність у корекції дисбіотичних порушень, тривалий позитивний клінічний ефект та добра переносимість, зменшення необхідності застосування інструментальної деструкції вогнища ураження дозволяють рекомендувати включати вагінальні таблетки з оптимізованим складом до схеми комплексного лікування жінок репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки та бактеріальним вагінозом. Цель исследования: оценить эффективность и безопасность оригинального лекарственного средства в виде вагинальных таблеток, содержащих тернидазол 200 мг неомицина сульфата 100 мг (65000 МЕ), нистатина 100000 МЕ, преднизолона натрия метасульфобензоата 4,7 мг. Проведено комплексное обследование 98 пациенток репродуктивного возраста с впервые выявленной эктопией цилиндрического эпителия шейки матки или рецидивом на фоне бактериального вагиноза и проанализированы результаты клинико-лабораторного исследования эффективности и безопасности комплексного лечения. Основную группу составили 49 женщин, которые с целью нормализации состояния микробиоты влагалища получали исследуемый оригинальный комплексный препарат (Tergynan, Laboratories du Docteur E. Bouchara Recordati, France) интравагинально по 1 таблетке в сутки в течение 10 дней. В группу сравнения вошли 49 пациенток, у которых коррекция состояния микробиоты влагалища проводилась в соответствии с действующими рекомендациями. После окончания лечения констатировано уменьшение общей бактериальной массы, частоты выявления условно-патогенных микроорганизмов с увеличением в динамике пула Lactobacillus spp. в рамках более чем 106 КОЕ / мл, сохранялся в течение следующих трех менструальных циклов в 46 (93,9 %) пациенток основной группы и 29 (59,2 %) группы сравнения. В результате терапии у 16 (32,7 %) пациенток основной и у 11 (22,4 %) группы сравнения (Р < 0,05) кольпоскопически установлено регрессирование эктопии шейки матки. Полученные результаты данных клинического исследования позволяют предположить, что значительная частота рецидивов эктопии шейки матки у женщин репродуктивного возраста детерминируется игнорированием клиницистами оценки состояния вагинального микробиома. Высокая эффективность в коррекции дисбиотических нарушений, длительный положительный клинический эффект и хорошая переносимость, уменьшение необходимость применения инструментальной деструкции очага поражения позволяют рекомендовать включать вагинальные таблетки с оптимизированным составом в схему комплексного лечения женщин репродуктивного возраста с эктопией цилиндрического эпителия шейки матки и бактериальным вагинозом. Rationale. Due to the stability of the natural cells of tularemia, the considerable spread of Francisella tularensis in nature, the multiplicity of routes of transmission of the pathogen, the complexity of the diagnosis and the severity of the clinical course of tularemia determine its significance in modern infectious pathology. Purpose. Evaluate the epidemiological situation with tularemia in Ukraine and the world, to investigate the probable risks of its complication. Materials and methods. The paper uses PubMed databases, EMBASE, reporting materials of the department of especially dangerous infections, field observations data and laboratory research results of the Sumy Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine. When processing materials used methods of epidemiological, statistical research, Excel program, Statistica 6.0. Results. Tularemia is an endemic disease for non-arctic and paleoartic regions, found mostly in the northern hemisphere. In Ukraine and in adjacent to its borders, states of isolated cases of a disease on tularemia are registered. The main reservoirs of Francisellatularensis and sources of infection are rodents. Among the carriers a special place is occupied by ticks. Infection of people occurs more often in natural cells. Conclusions. It is likely that the current epidemiological situation is "the tip of the iceberg", since this disease, due to its multiplicity, is not aetiologically verified, and the cases of tularemia that appear are hidden under the mask of other diseases. For objective assessment and prediction of the epizootic and epidemiological situation with tularemia in the region it is necessary to conduct a complete epidemiological monitoring.