Intra-annual and Long-periodic Components in the Changes of Precipitation over the Antarctic Peninsula and Their Possible Causes

З метою виявлення і дослідження основних механізмів формування атмосферних опадів, у статті проаналізовано місячні та річні суми опадів за результатами спостережень на станціях Вернадський, Беллінсгаузен та Грютвікен. Для останньої станції виявлено невеликий лінійний тренд до збільшення опадів, тоді...

Full description

Bibliographic Details
Published in:Journal of Geology, Geography and Geoecology
Main Authors: Корнус, Анатолій Олександрович, Kornus, Anatolii Oleksandrovych, Клок, Сергій Володимирович, Klok, Serhii Volodymyrovych
Format: Article in Journal/Newspaper
Language:English
Published: 2021
Subjects:
Online Access:http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/11404
https://doi.org/10.15421/112144
Description
Summary:З метою виявлення і дослідження основних механізмів формування атмосферних опадів, у статті проаналізовано місячні та річні суми опадів за результатами спостережень на станціях Вернадський, Беллінсгаузен та Грютвікен. Для останньої станції виявлено невеликий лінійний тренд до збільшення опадів, тоді як на станціях Вернадський та Беллінсгаузен він практично відсутній. На наступному етапі дослідження були отримані характеристики внутрішньорічної складової мінливості опадів для цих станцій. У річному ході складова мінливості опадів представлена 3 піками, що припадають на березень, липень та жовтень (на станції Беллінсгаузен максимуми опадів лише у березні та липні), з чітко вираженою 4-річною періодичністю. Однак, дані зі станції Вернадський свідчать про зменшення сезонної складової в часі, на станції Грютвікен ця складова стабільна, тоді як на станції Беллінсгаузен сезонна складова мінливості опадів зростає в часі. Аналіз довготермінових компонентів мінливості опадів проведено за залишками даних, отриманих після аналізу внутрішньорічної складової. На станції Вернадський отримано п’ять статистично значущих гармонік, які відображені в періодах 6,8, 2,4, 4,0, 5,1 та 5,3 року. Для станції Грютвікен та Беллінсгаузен були отримані по 4 статистично значущих гармоніки, періоди яких становлять 4,2, 0,8, 1,7, 8,9 років і 1,5, 2,0, 2,8, 0,2 роки відповідно. Сьогодні добре відомі основні фази сонячної активності, яким близько 11 років. Довгострокові компоненти мінливості опадів, отримані в роботі для розглянутих станцій (до 10,3, 12 та 34,1 року), ідентичні (близькі) до згаданої фази сонячної активності. Це дозволило авторам зробити попередні висновки про вплив сонячної активності на умови утворення опадів у досліджуваному регіоні. Однак прямий кореляційний аналіз не підтвердив цього, як у випадку впливу Ель-Ніньо. In order to identify and study the main mechanisms of the formation of atmospheric precipitation, in the article the monthly and annual amounts of precipitation were analyzed from the observations results at ...