ФОРМУВАННЯ ҐРУНТІВ В ПРИЛЬОДОВИКОВИХ ЛАНДШАФТАХ АНТАРКТИЧНОГО ПІВОСТРОВА: ВИСНОВКИ ЗРОБЛЕНІ З ДОСЛІДЖЕННЯ ПІВДЕННИХ ШЕТЛАНДСЬКИХ ОСТРОВІВ ТА АРГЕНТИНСЬКОГО АРХІПЕЛАГУ

• Main Authors: Abakumov, Evgeny, Parnikoza, Ivan
• Format: Report
• Language: unknown
• Published: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 2017
• Subjects: Прильодовикові ландшафти; грунтi. Домініканський мартин; Antarc*; Antarctica
• Online Access: http://hdl.handle.net/11701/6378

Прильодовикові ландшафти визначаються як нещодавно звільнені з під криги наземні екосистеми. Це геокомплекси, які знаходяться під впливом вічної мерзлоти, в арктичних, антарктичних чи альпійських умовах. Території, які впродовж най- ближчого минулого звільнилися від криги та постійного покриву снігу представля- ють добру модель для вивчення перших стадій ґрунтоутворення. Формування ґрун- тів регіонів Південних Шетландських островів та Аргентинського архіпелагу було досліджене протягом 19-ї Української та 61-ї Російської Антарктичної експедицій. Було виявлено, що початкове ґрунтоутворення на периферії льодовика розвиваєть- ся за кількома основними сценаріями. Головний шлях біогенно-абіогенної взаємодії це акумуляція органічної матерії в поверхневих ґрунтах вільних від криги морен чи уламкового матеріалу масивних кристалічних порід. В цьому випадку проходить класичне формування первинних ґрунтів шляхом утворення лептосолів та літосолів, в деяких випадках з ознаками вираженого органічного (Histic) горизонту. Інший сценарій – це формування органічно-мінеральних ґрунтів в тимчасовому водному середовищі (ставах, озерах) та глейсолів в невеликих калюжах талої води чи підто- плених місцях. Тут добре розвинене формування водоростево-бактеріальних матів, яке сприяє накопиченню органічної речовини і збагачує дрібнозем на поверхні цих «амфібійних» ґрунтів. Останній сценарій, який був нещодавно описаний, це форму- вання первинних ґрунтів на матеріалах, транспортованих морськими птахами на острівні місцезростання. Домініканський мартин чи поморники можуть транспор- тувати для побудови гнізд значні кількості рослинних решток, переносячи їх на вільні від криги та снігу нунатаки чи скелі. Це сприяє інтенсивній колонізації при- льодовикової зони рослинністю, зокрема лишайниками, мохоподібними, а інколи іпредставниками судинних рослин – Deshampsia antarctica E.Desv. and Colobanthus quitensis (Kunth) Bartl. В результаті під точками поширення рослинності ініціюють- ся ґрунтоутворення, що сприяє формуванню мозаїчного ґрунтового покриву в зонах наближених до сучасного зледеніння. Це дослідження підтримано Російським фондом фундаментальних досліджень, грант 16-34-60010