Przyszłość międzynarodowych regulacji dotyczących dóbr wspólnych ludzkości

• Published in: Visnyk of the Lviv University. Series International Relations
• Main Author: Motyl, Piotr
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Polish
• Published: Ivan Franko National University of Lviv 2019
• Subjects: Arctic; antartic*
• Online Access: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/intrel/article/view/9455; https://doi.org/10.30970/vir.2018.45.0.9455

The future of the common goods of the mankind and the international law that secures them, starts to be an important scientific problem. Treaties and informal regulations from the XX century does not seem to be enough in the XXI century. In my opinion, within a short period of time, such a problems as Arctic race for raw materials, Antartics or Outer Space, will become even more important, beacuse of rapid technical development and changes in the structure of the international relations.Not only territories, but also different fields of the environment are the subject of concerns, for example seabed, radioactive wastes, as well as different kinds of weapons, that can be dectructive, for example, chemical, biological or atomic. The level of strictness of the regulations differs - from declarative to high. In the article I point at the reasons of the differences.As it was suggested above, the present state of these problems has its origins in the past, and also this perspective of analysys is very important, starting at least from the interwar peroid, through The Cold War, the last decade od the XX century and the beginning of the XXI. Politics, economy, technical develepment, rusulted in the fact that some of the treaties and regulations were created too fast, becoming an example of fear of a next war, wishful thinking. However, from time to time, the rivalry had also postitive results, in my opinions there was no one positive or negative tendency, similary to the state of the international relations it was changing many times.In this article I analyse these problems and make conclusions that I find the most important. The main methods I use is comparison of the formal acts and informal regulations (or if they do not exist I try to explain that) with this what can be observed nowadays. The anylysis is supported by international statistics, reports, also by what was found out by the media.Key words : common goods, mankind, international law, international security, environment protection Przyszłość dóbr wspólnych ludzkości oraz zabezpieczających je norm prawa międzynarodowego, staje się ważnym polem badań naukowych. Traktaty i nieformalne regulacje pochodzące z XX wieku nie wydają się być wystarczające w wieku XXI. W moim przekonaniu, w krótkim okresie, takie problemy jak wyścig o dostęp do surówców naturalnych Arktyki, Antarktyda, czy przestrzeń kosmiczna, staną się być może jeszcze ważniejsze z powodu szybkiego rozwoju technologii i zmian w strukturze stosunków międzynarodowych.Nie tylko konkretne terytoria, ale również poszczególne obszary środowiska stanowią przedmiot uwagi i troski, np. dno morskie, odpady radioaktywne, podobnie jak różne rodzaje broni, mogące mieć charakter wyniszczający, na przykład broń chemiczna, biologiczna, atomowa. Stopień obligatoryjnych regulacji różni się często – od tylko deklaratywnego po istotnie wysoki. W artykule wskazuję na przyczyny różnic.Tak jak wskazałem wyżej, stan obecny omawianych kwestii posiada swoją genezę w przeszłości, w związku z czym również ta perspektywa analizy jest bardzo istotna, począwszy co najmniej od okresu międzywojennego, przez Zimną Wojnę, ostatnią dekadę XX wieku i początek wieku XXI. Polityka, ekonomia, rozwój technologiczny, przyniósł rezultat w takiej postaci, że część uregulowań powstała zbyt szybko, będąc raczej przykładem strachu przed wybuchem kolejnej wojny światowej, myślenia życzeniowego itd. Jakkolwiek od czasu do czasu rywalizacja, np. dwublokowa, dawała pozytywne rezultaty w omawianym przedmiocie, nie było moim zdaniem jednej pozytywnej albo negatywnej tendencji, podobnie do stanu relacji międzynarodowych zmieniających się w tym okresie wielokrotnie.W artykule analizuję powyższe problemy i przedstawiam konkluzje, które uważam za najbardziej istotne. Główne metody badawcze których używam to porównanie regulacji formalnych i nieformalnych (jeżeli nie istnieją próbuję wyjaśnić dlaczego) z tym co można obserwować obecnie w praktyce. Analizę wspieram statystykami, raportami, informacjami wynikającymi z dociekań mediów.Słowa kluczowe : dobra wspólne, ludzkość, prawo międzynarodowe, bezpieczeństwo międzynarodowe, ochrona środowiska Майбутнє спільних благ людства та міжнародного права, яке регулює їх захист, стає важливою сферою наукових досліджень. Угоди та неформальні домовленості, що діяли у XX столітті, не видаються достатніми у XXI столітті. На мій погляд, у короткостроковій перспективі такі проблеми, як гонка за доступ до природних ресурсів Арктики, Антарктики чи космічного простору, стануть можливо ще важливішими завдяки швидкому розвитку технологій та змін у структурі міжнародних відносин.Не лише конкретні території, а також окремі райони навколишнього середовища є предметом уваги і потребують охорони, наприклад, морське дно, радіоактивні відходи, а також різні види зброї, які можуть привести до значного знищення, такі як хімічна, біологічна та ядерна зброя. Ступінь обов'язкового регулювання часто відрізняється від просто декларативного до значно високого. У статті показано причини відмінностей.Як зазначено вище, поточний стан обговорюваних питань має своє генезу в минулому, і тому ця перспектива аналізу є дуже важливою, починаючи принаймні з міжвоєнного періоду, через "холодну війну", останнє десятиліття ХХ ст. та початок XXI ст. Політика, економіка та технологічний розвиток призвели до того, що частина нормативних положень була створена надто рано, як результат побоювання розв’язання нової світової війни, відображенням майбутніх намірів тощо. Проте хоч час від часу суперництво, наприклад, двоблокове, давало позитивні результати з досліджуваної проблеми, на мою думку, не було єдиної позитивної чи негативної тенденції, подібно до стану міжнародних стосунків, які в цей період змінювалася неодноразово.У статті я проаналізовано вищезазначені проблеми та представлено висновки, які я вважаю найбільш суттєвими. Основним методом дослідження, який використано в статті, є порівняння формальних та неформальних домовленостей (якщо таких не існує, я намагаюся пояснити, чому) з тим, що можна спостерігати на практиці. Аналіз спирається на статистичні дані, звіти, інформацію, доступну із повідомлень ЗМІ.Ключові слова: спільні блага, людство, міжнародне право, міжнародна безпека, охорона навколишнього середовища.