TROPHIC CONNECTIONS OF THE LONG-EARED OWL (ASIO OTUS: STRIGIFORMES) ON THE TERRITORY OF SOUTH EAST OF UKRAINE

• Main Author: Zaika, S.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Ivan Franko National University of Lviv 2012
• Subjects: Common vole
• Online Access: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/biology/article/view/8642

Comparative analysis of composition and type of diet of two Long-eared owls’ wintering groups in different geographical localities of southeastern Ukraine has been carried out. It has been shown, that on the territory of region-in-research it can be distinguished two main types of owls diet. On the Luganshina herbivorous micrommamals are prevail in owls diet, and main prey species ratio stay constant from year to year. In contrast, on the Donechchina seedvore micrommamals appears to be dominating group of nutrition in the owls diet, and main prey species ratio undergoes an observable annual fluctuations. It has been established, that first type of diet is normal for the Long-eared owl, and second one is caused by effects of difficult environments, notably by the dynamic of main owl’s prey abundance – common vole. It has been revealed a regular changes of the Long-eared owl diet type when moving from North to South, which adequate to well known areas of harmfulness of voles. Проведено порівняльний аналіз складу і типу живлення двох зимівельних груп сови вухатої у різних географічних точках південного сходу України. Показано, що на території регіону досліджень можна виділити два основні типи живлення сов. На Луганщині у кормових спектрах переважають зеленоїдні мікромамалії, а співвідношення основних видів-жертв із року в рік залишається відносно постійним. Для Донеччини домінуючою групою кормів у спектрах живлення сов виявилися насіннєїдні мікромамалії, причому співвідношення видів-жертв зазнає щорічних помітних коливань. Доведено, що перший тип живлення є природним для сови вухатої, а другий викликаний дією несприятливих факторів зовнішнього середовища, а саме динамікою чисельності основного корму сов — сірої полівки. Виявлено закономірні зміни типу живлення сови вухатої з просуванням із півночі на південь, що відповідають відомим зонам шкідливості полівок.