Модернізація системи професійної орієнтації: досвід країн Скандинавії та Балтії

Сучасна молодь професійні устремління, успішну побудову кар’єри та отримання бажаного соціального статусу переважно пов’язує з вищою освітою. Водночас національний ринок праці характеризується високими показниками надмірної освіченості робочої сили, які щороку зростають. Це означає, що країна володі...

Full description

Bibliographic Details
Main Author: Ільїч, Людмила Миколаївна
Format: Text
Language:Russian
Published: ТОВ "Редакція журналу "Економіка та держава" 2019
Subjects:
Online Access:http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27864/
http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27864/1/L_Ilich_IITUZ_2_IS.pdf
Description
Summary:Сучасна молодь професійні устремління, успішну побудову кар’єри та отримання бажаного соціального статусу переважно пов’язує з вищою освітою. Водночас національний ринок праці характеризується високими показниками надмірної освіченості робочої сили, які щороку зростають. Це означає, що країна володіє значним потенціалом робочої сили, яка працює на робочих місцях, що не вимагають високої кваліфікації. За таких умов побудова ефективної системи професійної орієнтації має стати стратегічною ціллю на шляху до забезпечення сталого економічного розвитку. Метою статті є дослідження специфіки систем професійної орієнтації країн Скандинавії та Балтії, та виокремлення інноваційних методів, і соціальних інститутів, здатних модернізувати національну систему професійної орієнтації. Проаналізовано досвід модернізації систем професійної орієнтації Данії, Швеції, Ісландії, Норвегії, Естонії, Латвії та Литви. Встановлено, що в більшості країн система професійної орієнтації є частиною концепції неперервної освіти. Виявлено, що модернізація систем професійної освіти досліджуваних країн відбувалася з урахуванням норм та стандартів якості Європейського Союзу і супроводжувалася залученням до обговорення перспективних змін широкого кола зацікавлених сторін у сферах праці та освіти (представників міністерств та відомств, керівників освітніх закладів, асоціацій і об’єднань освітян, роботодавців, профспілок тощо). Досліджено механізми формування та реалізації політики професійної орієнтації. Виявлено, що спільною рисою для країн Скандинавії та Балтії є провідна роль держави у формуванні політики професійної орієнтації та забезпечення нормативної, організаційної, фінансової, інфраструктурної і кадрової підтримки реалізації відповідної політики. Висвітлено інноваційні підходи у наданні профорієнтаційних послуг, зокрема, психологічна діагностика професійних здатностей особистості, індивідуальні та сімейні консультації кар’єрних радників, а також широкий спектр інформаційних та консалтинговиїх онлайн-послуг, які надаються як державними, так і недержавними структурами. З урахуванням досвіду країн Скандинавії та Балтії визначено шляхи підвищення ефективності національної системи професійної орієнтації. Современная молодежь профессиональные устремления, успешное построение карьеры и получения желаемого социального статуса преимущественно связывает с высшим образованием. В то же время национальный рынок труда характеризуется высокими показателями чрезмерной образованности рабочей силы, которые ежегодно растут. Это означает, что страна обладает значительным потенциалом рабочей силы, работающей на рабочих местах, не требующих высокой квалификации. При таких условиях построение эффективной системы профессиональной ориентации должна стать стратегической целью на пути к обеспечению устойчивого экономического развития. Целью статьи является исследование специфики систем профессиональной ориентации стран Скандинавии и Балтии, и выделение инновационных методов и социальных институтов, способных модернизировать национальную систему профессиональной ориентации. Проанализирован опыт модернизации систем профессиональной ориентации Дании, Швеции, Исландии, Норвегии, Эстонии, Латвии и Литвы. Установлено, что в большинстве стран система профессиональной ориентации является частью концепции непрерывного образования. Выявлено, что модернизация систем профессионального образования исследуемых стран происходила с учетом норм и стандартов качества Европейского Союза и сопровождалась привлечением к обсуждению перспективных изменений широкого круга заинтересованных сторон в сферах труда и образования (представителей министерств и ведомств, руководителей образовательных учреждений, ассоциаций и объединений педагогов , работодателей, профсоюзов и т.д.). Исследованы механизмы формирования и реализации политики профессиональной ориентации. Выявлено, что общей чертой для стран Скандинавии и Балтии ведущая роль государства в формировании политики профессиональной ориентации и обеспечения нормативной, организационной, финансовой, инфраструктурной и кадровой поддержки реализации соответствующей политики. Освещены инновационные подходы в предоставлении профориентационных услуг, в частности, психологическая диагностика профессиональных способностей личности, индивидуальные и семейные консультации карьерных советников, а также широкий спектр информационных и консалтинговиих онлайн-услуг, предоставляемых как государственными, так и негосударственными структурами. С учетом опыта стран Скандинавии и Балтии определены пути повышения эффективности национальной системы профессиональной ориентации. Today’s youth primarily link own’s professional aspirations, successful career pursuing and gaining a desired social status to getting higher education. At the same time national labor market demonstrates rather high level of overeducated labor force which eventually increases. It means that the country possesses significant potential of workforce employed in low-skilled jobs. Under such circumstances developing the efficient career guidance system is a strategic aim on the way of sustainable economic development security. The purpose of the article is to investigate a specific nature of career guidance system in Scandinavian and Baltic countries, as well as highlight innovation methods and social institution enable to upgrade the national career guidance system. The experience of career guidance system modernization in Denmark, Sweden, Iceland, Norway, Estonia, Latvia and Lithuania was analyzed. It is defined that in majority of the countries career guidance system is an essential part of life-long learning education. It has been found that career guidance system modernization in the states investigated took place considering the European Union quality norms and standards. The wide circle of occupational and educational stakeholders (representatives of ministries and agencies, heads of educational institutions, associations and communities of educationalists, employers, trade unions etc.) were engaged in discussing the prospective changes. The tools of career guidance policy formation and realization were investigated. It has been identified that the profound role of the state in formation career guidance policy and regulatory, organizational, financial, infrastructure and personnel support security concerning this policy realization is the common feature uniting Scandinavian and Baltic countries. Innovation approaches to provision of vocational guidance services like psychological diagnostics of person’s professional skills, individual and family consultations of career advisers as well as a wide range of information and consulting online services providing by authorities and non-governmental organization are highlighted. Taking into account the experience of Scandinavian and Baltic countries, the ways of increasing the efficiency of national career guidance system are defined.