The structure of the communities of breeding waterfowl and waterbirds of Orel’ river valley and its changes in last decades

• Main Authors: Банік, М. В., Пономаренко, О. Л., Атемасов, А. А.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: The Journal of V.N.Karazin Kharkiv National University. Series "Biology" 2018
• Subjects: Black-headed Gull; Larus ridibundus; Озёрная чайка
• Online Access: http://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/10354

The valley of Orel’ river, a left bank tributary of Dnieper river, is an important breeding ground for waterfowl and waterbirds in the continental part of Ukraine. The composition and structure of waterfowl and waterbirds communities in Orel’ valley was estimated by the data of counts of breeding pairs and broods on 48 plots in 2005–2017 years. The changes of composition and structure of the communities were revealed by comparison with literature data for the periods of 1910–1920s and 1970–1980s. According to the counts data Coot (Fulica atra) (mean breeding density is 36,2 pairs/km2), Black-headed Gull (Larus ridibundus) (17,3), Black Tern (Chlidonias niger) (11,7), Great Egret (Egretta alba) (6,7), Mallard (Anas platyrhynchos) (4,5), Black-winged Stilt (Himantopus himantopus) (4,5), and Common Pochard (Aythya ferina) (4,3) are the most numerous species. The diversity of breeding species of gulls and terns has grown considerably since early XX century. The numbers of grebes, Greylag Goose (Anser anser), waders and marsh terns have declined for the last three decades. Besides, great colonies of Black-headed Gull and Black-necked Grebe (Podiceps nigricollis) have disappeared. The decline of the majority of species can be partly explained by cumulative negative impact of the fall of water level in lakes and the reduction of grazing pressure around them. However, Orel’ valley retains its important role in supporting populations of Greylag Goose and Common Pochard. Долина Орели, левого притока Днепра, служит одним из главнейших очагов гнездования неворобьиных водоплавающих и водно-болотных птиц в континентальной Украине. Состав и структуру их сообществ в Приорелье изучали по данным учётов гнездящихся пар и выводков на 48 участках в 2005–17 гг. Изменения состава и структуры сообществ оценивали в сравнении с литературными данными для периодов 1910–20 и 1970–80 гг. По результатам учётов наиболее многочисленными видами оказались лысуха (Fulica atra) (средняя плотность гнездования – 36,2 пар/км2), озёрная чайка (Larus ridibundus) (17,3), чёрная крачка (Chlidonias niger) (11,7), большая белая цапля (Egretta alba) (6,7), кряква (Anas platyrhynchos) (4,5), ходулочник (Himantopus himantopus) (4,5) и красноголовый нырок (Aythya ferina) (4,3). В сравнении с первой половиной прошлого столетия существенно увеличилось разнообразие гнездящихся видов чаек и крачек. Изменения состава и структуры сообществ в последние три десятилетия выразились в ощутимом уменьшении численности поганок, серого гуся (Anser anser), куликов и болотных крачек, а также в исчезновении больших колоний озёрной чайки и черношейной поганки (Podiceps nigricollis). Уменьшение численности большинства видов частично объясняется совокупным влиянием падения уровня воды в водоёмах и уменьшения пастбищной нагрузки в угодьях, которые их окружают. Тем не менее, долина Орели сохраняет существенное значение для популяций серого гуся и красноголового нырка. Долина Орелі, лівої притоки Дніпра, є одним із найважливіших осередків гніздування негоробиних водоплавних і водно-болотяних птахів у континентальній Україні. Склад і структуру їх угруповань у Приореллі вивчали за даними обліків гніздових пар та виводків на 48 ділянках у 2005–17 рр. Зміни складу і структури угруповань оцінювали у порівнянні із літературними даними для періодів 1910–20 та 1970–80-х рр. За результатами обліків найчисленнішими видами виявилися лиска (Fulica atra) (середня щільність гніздування – 36,2 пари/км2), звичайний мартин (Larus ridibundus) (17,3), чорний крячок (Chlidonias niger) (11,7), велика чепура (Egretta alba) (6,7), крижень (Anas platyrhynchos) (4,5), кулик-довгоніг (Himantopus himantopus) (4,5) і попелюх (Aythya ferina) (4,3). Порівняно із першою половиною минулого століття значно зросло різноманіття гніздових видів мартинів і крячків. Зміни складу і структури угруповань за останні три десятиліття відбилися у суттєвому зменшенні чисельності пірникоз, сірої гуски (Anser anser), куликів і болотяних крячків, а також у зникненні великих колоній звичайного мартина і чорношийої пірникози (Podiceps nigricollis). Зменшення чисельності більшості видів частково пояснюється сукупним впливом падіння рівню води у водоймах та зменшення пасовищного навантаження в угіддях, що їх оточують. Попри все, долина Орелі зберігає суттєве значення для популяцій сірої гуски і попелюха.