Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region

Purpose. To assess the main trends in the formation of nature reserves and the degree of protection of the territory of Sumy region to determine the directions of development of the regional ecological network. Methods. Methods of historical analysis, statistical processing, spatial modeling, evalua...

Full description

Bibliographic Details
Published in:Man and Environment. Issues of Neoecology
Main Authors: Maksymenko, N. V., Fediai, V, A., Dobronos, P. A.
Format: Article in Journal/Newspaper
Language:Ukrainian
Published: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна 2020
Subjects:
Online Access:http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693
https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12
id ftkarazinunivojs:oai::article/16693
record_format openpolar
institution Open Polar
collection Karazin Kharkiv National University: E-Journals
op_collection_id ftkarazinunivojs
language Ukrainian
description Purpose. To assess the main trends in the formation of nature reserves and the degree of protection of the territory of Sumy region to determine the directions of development of the regional ecological network. Methods. Methods of historical analysis, statistical processing, spatial modeling, evaluation and generalization of the obtained data are used. Results. During the study period since 1991, the area of NPF has increased 5.44 times, and the number of NPF objects - almost 2 times and in 2019 is 275 units. Comparison of administrative districts of Sumy region by the number of NPF objects allows to determine the districts - "leaders": Romensky (37), Sumy and Lebedyn (25 pieces each), Krolevets (24) and districts - outsiders - Buryn (5), Shostka (7) and Velykopysarivsky 8). By the area of the nature reserve fund "leaders" - Putivl district (39298.55 hectares) and Konotop district (32440.7 hectares). The discrepancy between a large number of objects and the area of the NPF prompted the determination of the percentage of reserves and modeling of the relationship between these three indicators. Based on cartographic visualization and statistical modeling, recommendations have been developed, the main of which are: intensification of the creation of NPF objects of local significance, first of all, in the areas that are most "lagging behind" in the process of bequest; renewal of previously rejected NFP Projects and facilitate their approval; initiating activities to promote tourist routes on unique natural, historical, ethnographic sites of the NPF for economic support of communities. Conclusions. It is established that the degree of protection of the territory of Sumy region is lower than recommended and averages 7.43%. Spatially, there is a band of high concentration of NPF objects with relatively large areas, which even exceeds the recommended (Konotop, Krolevets and Putivl, or according to the new zoning - Krolevets district) in the central part of the region, which is surrounded on both sides by areas with low percentage (up to 5%) of protected areas and only the extreme northern and southern parts of the region (Seredino-Budsky, Trostyanetsky, Velykopysarivsky and Okhtyrsky districts) are approaching the norm in terms of the percentage of protected areas. The patterns identified by modeling allow us to recommend increasing the share of NPF in the total area of the region in two directions - increasing the area of the existing facilities or creating a large number of new ones with small areas. Цель. Ооценка основных тенденций формирования природно-заповедного фонда и степени заповедности территории Сумской области для определения направлений развития региональной экологической сети. Методы.Методы исторического анализа, статистической обработки, пространственного моделирования, оценки и обобщения полученных данных. Результаты. За период исследования с 1991 года плошадь ПЗФ возросла в 5,44 раза, а количество объектов ПЗФ - почти в 2 раза и составляет на 2019 г. - 275 шт. Сравнение административных районов Сумской области по количеству объектов ПЗФ позволяет определить «лидеров» - Роменский (37), Сумской и Лебединский (по 25 шт), а также Кролевецкий (24) и аутсайдеров - Буринский (5), Шосткинский (7) и Великописаревский (8). По площади природно-заповедного фонда «лидеры» - Путивльский район (39298,55 га) и Конотопский (32440,7 га). Выявленное несоответствие между большим количеством объектов и площадью ПЗФ побудила к определению процента заповедности и моделированию зависимости между этими тремя показателями. На основе картографической визуализации и статистического моделирования, разработаны рекомендации. Основными из нихх являются: активизация создания объектов ПЗФ местного значения, в первую очередь, в районах, наиболее «отстают» с процессом заповедания; восстановление отклоненных ранее проектов создания объектов ПЗФ и способствовать их утверждению; инициирование мероприятий по популяризации туристических маршрутов по уникальным природным, историческим, этнографическим объектам ПЗФ для экономической поддержки общин. Выводы. Установлено, что степень заповедности территории Сумской области ниже рекомендованной и в среднем составляет 7,43%. Пространственно условно выделяется полоса высокой концентрации объектов ПЗФ с относительно большими площадями, что даже превышает рекомендованную (Конотопский, Кролевецкий и Путивльский, или по новому районированию - Кролевецкий район) в центральной части области, которая с обеих сторон окружена районами с низким процентом (до 5 %) заповедных площадей и только крайняя северная и южная части области (Середина-Будский, Тростянецкий, Великописаревский и Ахтырский районы) приближается к нормативу по проценту заповедности. Выявленные путем моделирования закономерности позволяют рекомендовать повышение доли ПЗФ в общей площади области в двух направлениях - увеличение площади существующих объектов или создания большого количества новых с небольшими площадями. Мета. Оцінка основних тенденцій формування природно-заповідного фонду і ступеню заповідності території Сумської області для визначення напрямків розбудови регіональної екологічної мережі. Методи. Методи історичного аналізу, статистичної обробки, просторового моделювання, оцінки і узагальнення отриманих даних. Результати. За період дослідження з 1991 року плоша ПЗФ зросла у 5,44 рази, а кількість об’єктів ПЗФ – майже у 2 рази і складає на 2019 рів 275 шт. Порівняння адміністративних районі Сумської області за кількістю об’єктів ПЗФ дозволяє визначити «лідерів» - Роменський (37), Сумський та Лебединський (по 25 шт), Кролевецький (24) та аутсайдерів - Буринський (5), Шосткинський (7) та Великописарівський (8). За площею природно-заповідного фонду «лідери» - Путивльський район (39298,55 га) та Конотопський (32440,7 га). Виявлено невідповідність між великою кількістю об’єктів і площі ПЗФ спонукала визначення відсотку заповідності і моделювання залежності між цими трьома показниками. На основі картографічної візуалізації та статистичного моделювання, розроблено рекомендації, основними з яких є: активізація створення об’єктів ПЗФ місцевого значення, у першу чергу, в районах, які найбільше «відстають» із процесом заповідання; відновлення відхилених раніше Проектів створення об’єктів ПЗФ і сприяти їх затвердженню; ініціювання заходів з популяризації туристичних маршрутів по унікальних природних, історичних, етнографічних об’єктах ПЗФ для економічної підтримки громад. Висновки. Встановлено, що ступінь заповідності території Сумської області нижча за рекомендовану і в середньому складає 7,43 %. Просторово умовно виділяється смуга високої концентрації об’єктів ПЗФ з відносно великими площами, що, навіть перевищує рекомендовану (Конотопський, Кролевецький та Путивльський, або за новим районуванням – Кролевецикий район) у центральній частині області, яка з обох боків оточена районами з низьким відсотком (до 5%) заповідних площ і лише крайня північна і південна частини області (Середино-Будський, Тростянецький, Великописарівський і Охтирський райони) наближається до нормативу за відсотком заповідності. Виявлені шляхом моделювання закономірності дозволяють рекомендувати підвищення частки ПЗФ у загальній площі області у двох напрямках – збільшення площі існуючих об’єктів або створення великої кількості нових з невеликими площами.
format Article in Journal/Newspaper
author Maksymenko, N. V.
Fediai, V, A.
Dobronos, P. A.
spellingShingle Maksymenko, N. V.
Fediai, V, A.
Dobronos, P. A.
Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
author_facet Maksymenko, N. V.
Fediai, V, A.
Dobronos, P. A.
author_sort Maksymenko, N. V.
title Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
title_short Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
title_full Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
title_fullStr Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
title_full_unstemmed Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region
title_sort spatial-temporal assessment of formation of nature reserve fund of sumy region
publisher Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна
publishDate 2020
url http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693
https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12
genre Крайн*
genre_facet Крайн*
op_source Man and environment. Issues of neoecology; Vol 34 (2020): Man and Environment. Issues of Neoecology; 121-132
Человек и окружающая среда. Проблемы неоэкологии; Том 34 (2020): Человек и окружающая среда. Проблемы неоэкологии; 121-132
Людина та довкілля. Проблеми неоекології; Том 34 (2020): Людина та довкілля. Проблеми неоекології; 121-132
2415-7678
1992-4224
10.26565/1992-4224-2020-34
op_relation http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693/15400
http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693
doi:10.26565/1992-4224-2020-34-12
op_rights Авторське право (c) 2020 © Максименко Н. В., Федяй В. А., Добронос П. А., 2020
op_doi https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12
https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34
container_title Man and Environment. Issues of Neoecology
container_issue 34
_version_ 1766238936615616512
spelling ftkarazinunivojs:oai::article/16693 2023-05-15T18:47:01+02:00 Spatial-Temporal Assessment of Formation of Nature Reserve Fund of Sumy Region Пространственно-временная оценка формирования природно-заповедного фонда Сумской области Просторово-часова оцінка формування природно-заповідного фонду Сумської області Maksymenko, N. V. Fediai, V, A. Dobronos, P. A. 2020-12-30 application/pdf http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693 https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12 ukr ukr Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693/15400 http://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/16693 doi:10.26565/1992-4224-2020-34-12 Авторське право (c) 2020 © Максименко Н. В., Федяй В. А., Добронос П. А., 2020 Man and environment. Issues of neoecology; Vol 34 (2020): Man and Environment. Issues of Neoecology; 121-132 Человек и окружающая среда. Проблемы неоэкологии; Том 34 (2020): Человек и окружающая среда. Проблемы неоэкологии; 121-132 Людина та довкілля. Проблеми неоекології; Том 34 (2020): Людина та довкілля. Проблеми неоекології; 121-132 2415-7678 1992-4224 10.26565/1992-4224-2020-34 info:eu-repo/semantics/article info:eu-repo/semantics/publishedVersion 2020 ftkarazinunivojs https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34-12 https://doi.org/10.26565/1992-4224-2020-34 2021-01-12T00:21:31Z Purpose. To assess the main trends in the formation of nature reserves and the degree of protection of the territory of Sumy region to determine the directions of development of the regional ecological network. Methods. Methods of historical analysis, statistical processing, spatial modeling, evaluation and generalization of the obtained data are used. Results. During the study period since 1991, the area of NPF has increased 5.44 times, and the number of NPF objects - almost 2 times and in 2019 is 275 units. Comparison of administrative districts of Sumy region by the number of NPF objects allows to determine the districts - "leaders": Romensky (37), Sumy and Lebedyn (25 pieces each), Krolevets (24) and districts - outsiders - Buryn (5), Shostka (7) and Velykopysarivsky 8). By the area of the nature reserve fund "leaders" - Putivl district (39298.55 hectares) and Konotop district (32440.7 hectares). The discrepancy between a large number of objects and the area of the NPF prompted the determination of the percentage of reserves and modeling of the relationship between these three indicators. Based on cartographic visualization and statistical modeling, recommendations have been developed, the main of which are: intensification of the creation of NPF objects of local significance, first of all, in the areas that are most "lagging behind" in the process of bequest; renewal of previously rejected NFP Projects and facilitate their approval; initiating activities to promote tourist routes on unique natural, historical, ethnographic sites of the NPF for economic support of communities. Conclusions. It is established that the degree of protection of the territory of Sumy region is lower than recommended and averages 7.43%. Spatially, there is a band of high concentration of NPF objects with relatively large areas, which even exceeds the recommended (Konotop, Krolevets and Putivl, or according to the new zoning - Krolevets district) in the central part of the region, which is surrounded on both sides by areas with low percentage (up to 5%) of protected areas and only the extreme northern and southern parts of the region (Seredino-Budsky, Trostyanetsky, Velykopysarivsky and Okhtyrsky districts) are approaching the norm in terms of the percentage of protected areas. The patterns identified by modeling allow us to recommend increasing the share of NPF in the total area of the region in two directions - increasing the area of the existing facilities or creating a large number of new ones with small areas. Цель. Ооценка основных тенденций формирования природно-заповедного фонда и степени заповедности территории Сумской области для определения направлений развития региональной экологической сети. Методы.Методы исторического анализа, статистической обработки, пространственного моделирования, оценки и обобщения полученных данных. Результаты. За период исследования с 1991 года плошадь ПЗФ возросла в 5,44 раза, а количество объектов ПЗФ - почти в 2 раза и составляет на 2019 г. - 275 шт. Сравнение административных районов Сумской области по количеству объектов ПЗФ позволяет определить «лидеров» - Роменский (37), Сумской и Лебединский (по 25 шт), а также Кролевецкий (24) и аутсайдеров - Буринский (5), Шосткинский (7) и Великописаревский (8). По площади природно-заповедного фонда «лидеры» - Путивльский район (39298,55 га) и Конотопский (32440,7 га). Выявленное несоответствие между большим количеством объектов и площадью ПЗФ побудила к определению процента заповедности и моделированию зависимости между этими тремя показателями. На основе картографической визуализации и статистического моделирования, разработаны рекомендации. Основными из нихх являются: активизация создания объектов ПЗФ местного значения, в первую очередь, в районах, наиболее «отстают» с процессом заповедания; восстановление отклоненных ранее проектов создания объектов ПЗФ и способствовать их утверждению; инициирование мероприятий по популяризации туристических маршрутов по уникальным природным, историческим, этнографическим объектам ПЗФ для экономической поддержки общин. Выводы. Установлено, что степень заповедности территории Сумской области ниже рекомендованной и в среднем составляет 7,43%. Пространственно условно выделяется полоса высокой концентрации объектов ПЗФ с относительно большими площадями, что даже превышает рекомендованную (Конотопский, Кролевецкий и Путивльский, или по новому районированию - Кролевецкий район) в центральной части области, которая с обеих сторон окружена районами с низким процентом (до 5 %) заповедных площадей и только крайняя северная и южная части области (Середина-Будский, Тростянецкий, Великописаревский и Ахтырский районы) приближается к нормативу по проценту заповедности. Выявленные путем моделирования закономерности позволяют рекомендовать повышение доли ПЗФ в общей площади области в двух направлениях - увеличение площади существующих объектов или создания большого количества новых с небольшими площадями. Мета. Оцінка основних тенденцій формування природно-заповідного фонду і ступеню заповідності території Сумської області для визначення напрямків розбудови регіональної екологічної мережі. Методи. Методи історичного аналізу, статистичної обробки, просторового моделювання, оцінки і узагальнення отриманих даних. Результати. За період дослідження з 1991 року плоша ПЗФ зросла у 5,44 рази, а кількість об’єктів ПЗФ – майже у 2 рази і складає на 2019 рів 275 шт. Порівняння адміністративних районі Сумської області за кількістю об’єктів ПЗФ дозволяє визначити «лідерів» - Роменський (37), Сумський та Лебединський (по 25 шт), Кролевецький (24) та аутсайдерів - Буринський (5), Шосткинський (7) та Великописарівський (8). За площею природно-заповідного фонду «лідери» - Путивльський район (39298,55 га) та Конотопський (32440,7 га). Виявлено невідповідність між великою кількістю об’єктів і площі ПЗФ спонукала визначення відсотку заповідності і моделювання залежності між цими трьома показниками. На основі картографічної візуалізації та статистичного моделювання, розроблено рекомендації, основними з яких є: активізація створення об’єктів ПЗФ місцевого значення, у першу чергу, в районах, які найбільше «відстають» із процесом заповідання; відновлення відхилених раніше Проектів створення об’єктів ПЗФ і сприяти їх затвердженню; ініціювання заходів з популяризації туристичних маршрутів по унікальних природних, історичних, етнографічних об’єктах ПЗФ для економічної підтримки громад. Висновки. Встановлено, що ступінь заповідності території Сумської області нижча за рекомендовану і в середньому складає 7,43 %. Просторово умовно виділяється смуга високої концентрації об’єктів ПЗФ з відносно великими площами, що, навіть перевищує рекомендовану (Конотопський, Кролевецький та Путивльський, або за новим районуванням – Кролевецикий район) у центральній частині області, яка з обох боків оточена районами з низьким відсотком (до 5%) заповідних площ і лише крайня північна і південна частини області (Середино-Будський, Тростянецький, Великописарівський і Охтирський райони) наближається до нормативу за відсотком заповідності. Виявлені шляхом моделювання закономірності дозволяють рекомендувати підвищення частки ПЗФ у загальній площі області у двох напрямках – збільшення площі існуючих об’єктів або створення великої кількості нових з невеликими площами. Article in Journal/Newspaper Крайн* Karazin Kharkiv National University: E-Journals Man and Environment. Issues of Neoecology 34