The history of the world's first icebreaker “Yermak” and the significance of its first expeditions to explore the Arctic
In this article, the authors tried to consider and structure the stages of development and creation of the “Yermak”, the world's first Arctic icebreaker, and analyzed the stages of preparation and the results of its first expeditions to explore the Arctic. Systematic analysis of historical sour...
Published in: | History of science and technology |
---|---|
Main Authors: | , , |
Format: | Article in Journal/Newspaper |
Language: | English |
Published: |
State University of Infrastructure and Technologies
2021
|
Subjects: | |
Online Access: | https://www.hst-journal.com/index.php/hst/article/view/491 https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-2-329-350 |
Summary: | In this article, the authors tried to consider and structure the stages of development and creation of the “Yermak”, the world's first Arctic icebreaker, and analyzed the stages of preparation and the results of its first expeditions to explore the Arctic. Systematic analysis of historical sources and biographical material allowed to separate and comprehensively consider the conditions and prehistory for the development and creation of “Yermak” icebreaker. Also, the authors gave an assessment to the role of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov in those events, and analyzed the role of Sergei Yulyevich Witte, Dmitri Ivanovich Mendeleev and Pyotr Petrovich Semenov-Tian-Shansky in the preparation and implementation of the first Arctic expeditions of the “Yermak”icebreaker. In addition, the authors considered and analyzed the assessment of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov and his personal contribution to the results of the first Arctic expeditions of the “Yermak”icebreaker made by Baron Ferdinand von Wrangel. The first polar expeditions showed that the idea of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov about the icebreaker fleet was viable and required further development. It is shown that the results of the first Arctic expeditions made by “Yermak” allowed to significantly develop knowledge in various scientific fields of Arctic and Earth research, namely, topography, astronomy, meteorology, hydrology, geology, magnetism, zoology, and botany. The use of these methods and approaches to scientific research allowed to retrace the way of life and professional activity of Vice Admiral Stepan Osypovych Makarov’s systematically and critically evaluate the sources used, highlight the main points in the current state of studying the subject and the results of predecessors, specify the most promising directions of research, give a description of the previous works on this issue and clearly distinguish issues that have not yet been resolved. В данной статье авторами решены задачи рассмотрения и периодизации этапов разработки и создания первого в мире ледокола арктического класса “Ермак”, а также анализа этапов подготовки и результатов его первых экспедиций в исследование Арктики. Системный анализ исторических источников и биографических материалов позволил отделить и всесторонне рассмотреть условия и предысторию событий, предшествовавших разработке и созданию ледокола “Ермак”. Дана оценка роли вице-адмирала Степана Осиповича Макарова в этих событиях. Проанализировано участие Сергея Юльевича Витте, Дмитрия Ивановича Менделеева, Петра Петровича Семенова-Тянь-Шанского в подготовке и реализации первых арктических экспедиций ледокола “Ермак”. Рассмотрена и проанализирована оценка барона Фердинанда Фердинандовича Врангеля, относительно личного вклада вице-адмирала Степана Осиповича Макарова и результатов первых арктических экспедиций ледокола “Ермак” под его командованием. Первые полярные экспедиции показали, что идея вице-адмирала Степана Осиповича Макарова о ледоколомном флоте является жизнеспособной и требовала дальнейшего развития. Показано, что результаты первых арктических экспедиций “Ермака” позволили значительно развить знания в различных научных областях исследования Арктики и Земли: топографии; астрономии; метеорологии; гидрологии; геологии; магнетизма; зоологии; ботанике. При подготовке статьи использовались хронологический, сравнительный методы исторического познания, классификации и систематизации исторических источников и библиографического материала. Использование данных методов и подходов к научным исследованиям позволило проследить жизненный путь и профессиональную деятельность вице-адмирала Степана Осиповича Макарова, систематически и критически оценить использованные источники, выделить основные моменты современного состояния изучения предмета и результаты исследования предшественников, конкретизировать наиболее перспективные направления исследований, дать описание предыдущих работ по данному вопросу и четко выделить вопросы, которые еще не были до этого времени решены. У даній статті, авторами вирішено завдання розгляду та періодизації етапів розробки та створення першого в світі криголаму арктичного класу “Єрмак”, а також аналізу етапів підготовки та результатів його перших експедицій у дослідженнях Арктики. Системний аналіз історичних джерел та біографічних матеріалів дозволив відокремити та всебічно розглянути умови та передісторію подій, що передували розробці та створенню криголаму “Єрмак”. Дана оцінка ролі віце-адмірала Степана Осиповича Макарова у цих подіях. Проаналізовано участь Сергія Юлійовича Вітте, Дмитра Івановича Менделєєва, Петра Петровича Семенова-Тянь-Шанського у підготовці та реалізації перших арктичних експедицій криголаму “Єрмак”. Розглянуто та проаналізовано оцінку барона Фердинанда Фердинандовича Врангеля, щодо особистого внеску віце-адмірала Степана Осиповича Макарова та результатів перших арктичних експедицій криголаму “Єрмак” під його командуванням. Перші полярні експедиції показали, що ідея віце-адмірала Степана Осиповича Макарова про криголамний флот є життєздатною і вимагала подальшого розвитку. Показано, що результати перших арктичних експедицій “Єрмак” дозволили значно розвинути знання у різних наукових галузях дослідження Арктики та Землі: топографії; астрономії; метеорології; гідрології; геології; магнетизму; зоології; ботаніці. Під час підготовки статті використано хронологічний, порівняльний прийом історичних знань, класифікацію, систематизацію історичних джерел та бібліографічного матеріалу. Використання цих методів і підходів до наукового дослідження дозволило відстежити життєвий шлях і професійну діяльність віце-адмірала Степана Осиповича Макарова, систематично та критично оцінити використані джерела, виділити основні моменти сучасного стану вивчення предмета та результати дослідження. попередників, конкретизувати найбільш перспективні напрямки досліджень, надати характеристику попередніх робіт з цього питання та чітко відокремити питання, які ще не були до цього часу вирішені. |
---|