| Summary: | The study tested issue of the Arctic policy of the Kingdom of Norway. The author concentrated on the external dimension of the above-mentioned policy, trying to display its complexity, specifics and importance. Actuality of the studied issue is conditioned by the rapid and radical changes and developments, both of objective and subjective character in the region in the last decade. Relatively calm region of Arctic was shaken up by the Russian expedition to the North Pole in 2007. Since then littoral states have activated and transformed their Arctic policy conducting it sometimes in aggressive manner trying to secure their national interests there taking into account the imperfection of the existing international law regulations on the Arctic. As benefits of the study showed, Norway managed to elaborate the most effective policy among all littoral states in the Arctic, basing it on its own vision of the region, which is believed to be progressive and beneficial not only for the littoral and Arctic states, but also for other actors in the international arena. As study confirms, Norway constructs its Arctic policy both within bilateral and multilateral framework, which is constantly getting more complex; simultaneously agenda of its Arctic policy is gradually expanded. В статье детально рассмотрено внешнее измерение арктической политики Королевства Норвегия в XXI веке и показана специфика его разработки и реализации. Проанализирована нормативно правовая база имплементации и модификации этой политики, с учетом событий в регионе Арктики и на международной арене. Акцентировано значение экологической составляющей арктической политики Королевства Норвегия. Рассмотрен вопрос регулирования рыболовной деятельности и борьбы с незаконной рыболовлей, который приобретает дополнительную актуальность в контексте климатических изменений, а также действия Норвегии в нормативно-правовой плоскости касательно защиты ее интересов в этой сфере. Проанализированы отношения Осло и Москвы в контексте их влияния на выработку арктической политики Норвегии. Охарактеризована политика Осло касательно архипелага Шпицберген, проанализировано значения архипелага для развития Крайнего Севера Норвегии и арктической политики Королевства. Исследована специфика отношений России и Норвегии в вопросе разработки политики касательно архипелага Шпицберген в трех измерениях: правовом, военном и экологическом. Рассмотрены широкомасштабные проекты, инициированные правительством Норвегии касательно развития Арктики в XXI столетии: проект «Баренц-2020» и грантовая схема «Арктика-2030», задачей которых является реализация разнообразных проектов как на двустороннем, так и многостороннем уровне с целью стратегического развития региона в целом, и норвежской части Арктики в частности. У статті детально розглянутий зовнішній вимір арктичної політики Королівства Норвегія у XXI столітті та показана специфіка його розроблення і втілення. Проаналізовані нормативно-правові підстави здійснення та модифікації цієї політики, з урахуванням подій у регіоні Арктики та на міжнародній арені. Акцентовано значення екологічної складової арктичної політики Королівства Норвегія. Розглянуто питання регулювання риболовної діяльності та боротьби з незаконною риболовлею, яке набуває додаткової актуальності в контексті кліматичних змін, а також дії Норвегії у нормативно-правовій площині щодо захисту її інтересів у цій сфері. Проаналізовані відносини Осло та Москви у контексті їхнього впливу на вироблення арктичної політики Норвегії. Охарактеризована політика Осло щодо архіпелагу Шпіцберген, проаналізовано значення архіпелагу для розвитку Крайньої Півночі Норвегії та арктичної політики Королівства. Досліджена специфіка відносин Росії та Норвегії у питанні вироблення політики щодо архіпелагу Шпіцберген у трьох вимірах: правовому, військовому та екологічному. Розглянуті широкомасштабні проекти, які були ініційовані урядом Норвегії щодо розвитку Арктики у XXI столітті: проект «Баренц-2020» та грантова схема «Арктика-2030», завданням яких є реалізація різноманітних проектів як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях з метою стратегічного розвитку регіону в цілому, і норвезької частини Арктики зокрема.
|
|---|