International cooperation of S. I. Subbotin Institute Geophysics, NAS of Ukraine for 2010—2020

• Main Authors: Старостенко, В.І., Русаков, О.М., Якимчик, А.І.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Russian
• Published: Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2021
• Subjects: Институт геофизики НАН Украины; международные проекты и интернациональные целевые группы; строение литосферы Украины и прилегающих регионов; Антарктический полуостров; Юго-Восточная Азия; импакт-факторы журналов; Institute of Geophysics; NAS of Ukraine; international projects and target teams; the Antarctic Peninsula; Southeast Asia; impact factors of journals; Інститут геофізики НАН України; міжнародні проєкти і інтернаціональні цільові групи; будова літосфери України і прилеглих регіонів; Антарктичний півострів; Південно-Східна Азія; імпакт-фактори журналів; Antarctic; Antarctic Peninsula; The Antarctic; West Antarctica; Antarc*; Antarctica; Fennoscandia; Антарктика; Крайн*
• Online Access: http://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/236390

The geological structure of the lithosphere of the main tectonic structures has been refined for the territory of Ukraine and adjacent regions of Slovakia, Poland, Romania, Russia, as well as Bulgaria, the Antarctic Peninsula (West Antarctica) and Southeast Asia, and new data have been obtained on geophysical impacts that can affect the environment. A geodynamic scenario has been developed for the formation of large-scale folding of the Fore- Dobrudzja Trough, the South Ukrainian monocline and the Ingul block of the Ukrainian Shield, caused by tectonic events associated with the closing of the Paleotethys and Neotethys oceans in the Mesozoic. In the Pripyat-Dnieper-Donets Basin, the structure of the earth’s crust and upper mantle can reflect different intensities of rifting, from its passive stage in the Dnieper Graben to active rifting in the Pripyat Trough. An analysis of the geoelectric structure of the Earth’s crust in the Ukrainian Eastern Carpathians indicates that seismic events occur mainly in resistive solid rock domainswhich surrounded by aseismic high conductive zones consisting of at least partially melted material. The present-day mutual position of the Ukrainian shield and Fennoscandia stabilized 1720—1660Ma. The age, distribution, orientation and composition have been studied for the LatePalaeoproterozoicdykes in the Volyn, Ingul and Azov blocks of the Ukrainian Shield. Eastern Crimea and the Sorokin Trough are fragments of a tectonic wedge formed after the Paleocene. The geothermal conditions of the Intra-Carpathian region are due to subduction during the closure of the Pannonian sea basin and the collisional interaction of the Eurasian plate with the microplates system of this region. In Bulgaria, most earthquakes occur outside high-resistive domains. The tectonic stages are reconstructed for the formation of the northern part of the Antarctic Peninsula in the Mesozoic-Cenozoic. The relationship has been established between the geomagnetic field and climate change, with it being different for the Northern and Southern Hemispheres. The results have been obtained within the framework of 25 international projects and 6 temporary international target teams of S.I.Subbotin Institute of Geophysics, NAS of Ukraine consisting of researchers from 23 countries. The results are presented in 53 publications, 38 of which are indexed in the Web of Scienct database, and 32 papers are published in 20 international journals and special publications of 10 countries with different impact factors (from 0,101 to 4,214), whose average impact factor is 3,341, and the total one is 66,815. Уточнено геологическое строение литосферы основных тектонических структур территории Украины и прилегающих регионов Словакии, Польши, Румынии, России, а также Болгарии, Антарктического полуострова (Западная Антарктика), Юго-Восточной Азии. Получены новые данные о геофизических явлениях, которые могут подействовать на окружающую среду. Разработан геодинамический сценарий формирования крупномасштабной складчатости Преддобруджинского прогиба, Южно-Украинской моноклинали и Ингульского мегаблока Украинского щита, что обусловлено тектоническими событиями, связанными с закрытием океанов Палеотетис и Неотетис в мезозое. Строение земной коры и верхней мантии Припятско-Днепровско-Донецкой впадины может отображать разную интенсивность рифтообразования — от пассивной ее стадии в Днепровском грабене к активному рифтообразованию в Припятской впадине. Анализ геоэлектрического строения земной коры Украинских (Восточных) Карпат показал, что сейсмические события происходят главным образом в блоках твердых высокоомных пород, которые окружены асейсмическими высокопроводящими зонами, состоящими, по крайней мере, из частично расплавленного материала. Современное взаимное положение Украинского щита и Фенноскандии стабилизировалось 1720—1660 млн лет назад. Изучены возраст, распространение, ориентирование и состав поздних палеопротерозойских даек в Волынском, Ингульском и Приазовском блоках Украинского щита. Восточный Крым и впадина Сорокина являются фрагментами тектонического клина, сформированного после палеоцена. Геотермические условия области Внутренних Карпат обусловлены субдукцией при закрытии Паннонского морского бассейна и коллизионным взаимодействием Евразийской плиты с системой микроплит этого региона. Большинство землетрясений в Болгарии расположено за пределами высокоомных областей. Реконструированы тектонические этапы формирования северной части Антарктического полуострова в мезозое—кайнозое. Установлена связь геомагнитного поля и изменения климата, разного для Северного и Южного полушарий. Результаты получены в рамках 25 международных проектов и 6 международных временных целевых групп Института геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины, в которых участвовали исполнители 23 стран. Результаты изложены в 53 публикациях, 38 из которых индексируются в базе данных WoS, а 32 статьи — в 20 международных журналах и специальных изданиях 10 стран с разным импакт-фактором (от 0,101 до 4,214): средний импакт-фактор составляет 3,341, суммарный — 66,815. Уточнено геологічну будову літосфери основних тектонічних структур території України і прилеглих регіонів Словаччини, Польщі, Румунії, Росії, а також Болгарії, Антарктичного півострова (Західна Антарктика), Південно-Східної Азії. Отримано нові дані щодо геофізичних впливів, які можуть діяти на навколишнє середовище. Розроблено геодинамічний сценарій формування великомасштабної складчастості Преддобруджинського прогину, Південноукраїнської монокліналі і Інгульського мегаблока Українського щита, що зумовлено тектонічними подіями, пов’язаними із закриттям океанів Палеотетіс і Неотетіс у мезозої. Будова земної кори і верхньої мантії Прип’ять-Дніпровсько-Донецької западини може відображати різну інтенсивність рифтоутворення — від пасивної її стадії у Дніпровському грабені до активного рифтингу в Прип’ятській западині. Аналіз геоелектричної будови земної кори Українських (Східних) Карпат показав, що сейсмічні події відбуваються головним чином у блоках твердих високоомних порід, які оточені асейсмічними високопровідними зонами, складеними, принаймні частково, розплавленим матеріалом. Сучасне взаємне положення Українського щита і Фенноскандії стабілізувалося 1720—1660 млн років тому. Вивчено вік, поширення, орієнтування і склад пізньо — палеопротерозойських дайок у Волинському, Інгульському і Приазовському мегаблоках Українського щита. Східний Крим і западина Сорокіна є фрагментами тектонічного клину, сформованого після палеоцену. Геотермічні умови району Внутрішніх Карпат зумовлені субдукцією при закритті Паннонського морського басейну і колізійною взаємодією Євразійської плити із системою мікроплит цього регіону. Більшість землетрусів у Болгарії знаходяться за межами високоомних зон. Реконструйовано тектонічні етапи формування північної частини Антарктичного півострова в мезозої—кайнозої. Встановлено зв’язок геомагнітного поля і зміни клімату, різного для Північної і Південної півкуль. Результати отримано в рамках 25 міжнародних проєктів і 6 міжнародних тимчасових цільових груп Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, в яких брали участь виконавці 23 країн. Результати викладено у 53 публікаціях, 38 з яких індексовані у базі даних WoS, а 32 статті — у 20 міжнародних журналах і спеціальних виданнях 10 країн з різним імпакт-фактором (від 0,101 до 4,214): середній імпакт-фактор становить 3,341, сумарний — 66,815.