Gravity field of Sarmatia according to satellite data (model EIGEN-6S2) and its interpretation

• Main Authors: Чорна, О.А., Єгорова, Т.П.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Russian
• Published: Subbotin Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine 2021
• Subjects: супутникова гравіметрія; модель гравітаційного поля Землі; модель EIGEN-6S2; геоїд; Сарматія; satellite gravimetry; Earth’s gravity field model; model EIGEN-6S2; geoid; Sarmatia; спутниковая гравиметрия; модель гравитационного поля Земли; геоид; Сарматия; Indian; North Atlantic
• Online Access: http://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/236380

The paper presents a brief overview of satellite observations of the CHAMP, GRACE and GOCE missions to study the Earth’s global gravity field, and the used mathematical apparatus in the form of an expansion of the geopotential in spherical harmonics. The application of satellite data in various fields of Earth Sciences is considered. As a basic global model of the Earth’s gravity field based on satellite data we used the EIGEN-6S2 model [Rudenko et al, 2014] that combines satellite mission data GRACE and GOCE, and also uses satellite data of LAGEOUS laser ranging. On its basis, the gravity field of Sarmatia was analyzed using the Free Air anomalies, Bouguer anomalies, the second radial derivative of the geopotential and the geoid heights. The geological units of Sarmatia and its surroundings are most clearly manifested in the Free Air anomalies and in the distribution of the second derivative of the geopotential, showing differences in the gravity field pattern of the Ukrainian Shield, the Voronezh Massif, and the Pripyat-Dnieper-Donets basin (PDDB) with characteristic anomalies of the general northwest strike. The continuation of the PDDB in a southeastern direction through the Karpinsky Swell to the northern part of the Caspian Sea confirms the existence of an extended ancient tectonic zone of the Sarmato-Turanian lineament. The geoid within Sarmatia shows in general a regional west-east gradient change from +40 m in the west to -10 m in the east. Such large-scale geoid changes are determined by the Sarmatia position between two global geoid anomalies — the maximum of the North Atlantic and the minimum of the Indian Ocean. В работе приведен краткий обзор спутниковых наблюдений миссий CHAMP, GRACE и GOCE по изучению глобального гравитационного поля Земли и использованный для этого математический аппарат в виде разложения геопотенциала по сферическим функциям. Рассмотрено применение спутниковых данных в различных областях наук о Земле. В качестве базовой глобальной модели гравитационного поля Земли по спутниковым данным рассмотрена комбинированная модель EIGEN-6S2, объединяющая данные спутниковых миссий GRACE и GOCE, а также использующая данные спутников лазерной локации LAGEOUS. На ее основе проанализировано гравитационное поле Сарматии с использованием аномалий в свободном воздухе, аномалий Буге, второй производной геопотенциала и высот геоида. Наиболее четко геологические структуры Сарматии и ее окружения проявились в аномалиях в свободном воздухе и распределении второй производной геопотенциала, демонстрирующих особенности гравитационного поля Украинского щита, Воронежского кристаллического массива и Припятско-Днепровско-Донецкой впадины (ПДДВ) с характерными аномалиями общего северо-западного простирания. Продолжение структуры ПДДВ в юго-восточном направлении через вал Карпинского в северную часть Каспийского моря свидетельствует о существовании протяженной древней тектонической зоны Сармато-Туранского линеамента. Геоид в пределах Сарматии отличается в целом региональным субширотным градиентным изменением от +40 м на западе до –10 м на востоке, определяется положением данной структуры между двумя его глобальными аномалиями — максимумом Северной Атлантики и минимумом Индийского океана. Наведено стислий огляд супутникових спостережень місій CHAMP, GRACE і GOCE з вивчення глобального гравітаційного поля Землі та математичний апарат, використаний для цього, у вигляді розкладання геопотенціала по сферичних функціях. Розглянуто застосування супутникових даних у різних сферах наук про Землю. Як базову глобальну модель гравітаційного поля Землі за супутниковими даними розглянуто комбіновану модель EIGEN-6S2, що об’єднує дані супутникових місій GRACE і GOCE, а також використовує дані супутників лазерної локації LAGEOUS. На її основі проаналізовано гравітаційне поле Сарматії з використанням аномалій у вільному повітрі, аномалій Буге, другої похідної геопотенціала і висот геоїда. Найчіткіше геологічні структури Сарматії та її оточення виявилися в аномаліях у вільному повітрі і розподілі другої похідної геопотенціала, що демонструють особливості гравітаційного поля Українського щита, Воронезького кристалічного масиву і Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецької западини (ПДДЗ) з характерними аномаліями загального північно-західного простягання. Продовження структури ПДДЗ у південно-східному напрямку через вал Карпінського у північну частину Каспійського моря є свідченням існування протяжної древньої тектонічної зони Сармато-Туранського лінеамента. Геоїд у межах Сарматії відрізняється в цілому регіональною субширотною градієнтною зміною від +40 м на заході до –10 м на сході, що визначається положенням цієї структури між двома його глобальними аномаліями геоїда — максимумом Північної Атлантики і мінімумом Індійського океану.