Technological map of the Starunsky geodynamic landfill on the Prycarpathia

• Main Authors: Adamenko, Oleh M., Stelmakhovych, Halyna D., Mosiuk, Mykola I.
• Format: Article in Journal/Newspaper
• Language: Ukrainian
• Published: Kiev National University of Construction and Architecture 2019
• Subjects: geological monument of nature; environmental monitoring; geological environment; mammoth; rhino; techno-geological map; technosphere; геологічна пам’ятка природи; моніторинг довкілля; геологічне середовище; мамонт; носоріг; техногеологічна карта; техносфера; Dwarf birch
• Online Access: http://es-journal.in.ua/article/view/192357

Starunia’s Geodynamic Landfill is an area of 60 hectares of the geological monument of nature of the national significance “Starunia” – the world-famous location of the Pleistocene mammoth fauna and four hairy rhinos. The first findings of the mummified carcasses of animals of the so-called mammoth fauna were found at a depth of 12 m at the mine (mine) for the extraction of ozokerite near the village. The old town of Bohorodchany district, Ivano-Frankivsk region, 1907 Scholars of Krakow and Lviv appreciated these unique discoveries enough and published a number of articles and a monograph in 1914. In 1929, an expedition of the Skill Academy from Krakow found the remains of three more hairy rhinos at a mine depth of 17 m. Numerous bones of small vertebrates (rodents), shell remains, numerous species of insects, beetles, parasitic worms, bedbugs, butterflies, spiders, snails, vascular plants, midges, seeds and branches of dwarf birch, alder and other flora were also collected. Polish scientists have organized comprehensive studies of fauna and flora, partly their results were published in articles, but the Second World War halted this process. It is important to note that Starunia’s findings intensified the comprehensive study of stratigraphy, paleontology, paleogeography, geochronology, and other aspects of the Quaternary – the quartet. It should be recalled that in 1932, in Leningrad, the International Geological Congress established INQUA – the International Union for the Study of the Quaternary. But the basic methodological foundations of this study were laid on the materials of Elder. Старунський геодинамічний полігон – це територія площею 60 га геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Старуня» – всесвітньо відоме місцезнаходження плейстоценової фауни мамонта та чотирьох волохатих носорогів. Перші знахідки муміфікованих туш тварин так званої мамонтової фауни були виявлені на глибині 12 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 році. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння iз Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще 3 волохатих носорогів. Були зібрані також численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, багатьох видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блощиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Важливо відмітити, що Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. Варто нагадати, що у 1932 році Міжнародний геологічний конгреc заснував INQUA – Міжнародний союз з вивчення четвертинного періоду. Але основні методичні засади цього вивчення були закладені на матеріалах Старуні.