| Summary: | Due to melioration at the lands adjacent to the Lake Ladoga and discharges of organic matter by various enterprises in the second half of the 20th century, a natural equilibrium in the coastal part of it was disturbed, which caused intensive overgrowth of the once large sandy beaches in the Svirskaya Guba of Lake Ladoga as a result of the removal of peat and other biomass. The formation of thickets of coastal vegetation significantly influenced the extension of the range of some species of Acrocephalus warblers in the northern and northeastern directions. Our studies actually coincided with their expansion in the South-Eastern Ladoga area.The research was conducted in 1987–1995 at the Ladoga Ornithological Station of the Gumbaritsy full-time department (South-Eastern Ladoga area) on the territory of the Nizhne- Svirsky State Nature Reserve (Leningrad Region of the Russian Federation). Constant investigations were carried out on two controlled sites (CS), established in 1987. CS №1 is located on 400 m from Lake Ladoga in the area of overgrown haylands with ribbon curtains of willow stands, alder and birch forests and bounded on three sides by large massif of taiga forests. CS №2 borders directly with Lake Ladoga and is occupied with psammophytic, forest and marsh vegetation.The studies included regular visual observations of marked individuals, registration of local breeding populations, search for nests and catching adult birds, and ringing of chicks and their subsequent control after departure from the nests. Annually, the completeness of control of nesting reed warblers on CS №1 was 96–98%, in CS №2 it was 92–95%. To assess the number of nesting birds and the density of their settlements on the CS, the method of mapping the territories was chosen as the main one.So, in South-Eastern Ladoga area, most Acrocephalus species breed near the northern limits of their ranges. The conducted studies allowed to collect a unique material on the biology of local and transboundary reed warblers and to identify features of their behavior on the periphery areas, which were not typical for populations living southward. Вследствие мелиорации на прилегающих к Ладожскому озеру землях и сброса органики различными предприятиями во второй половине ХX века было нарушено природное равновесие в прибрежной его части, что вызвало интенсивное зарастание когда-то обширных песчаных пляжей в Свирской губе Ладожского озера в результате выноса на берег торфа и другой биомассы. Сформировавшаяся прибрежная растительность существенно повлияла на расширение ареалов некоторых видов камышевок в северном и северо- восточном направлениях. Наши исследования практически совпали с их экспансией в Юго-Восточное Приладожье.Исследования проводились в 1987-1995 гг. на Ладожском орнитологическом стационаре Гумбарицы (Юго-Восточное Приладожье) на территории Нижнесвирского государственного природного заповедника (Ленинградская обл. Российской Федерации). Постоянные исследования велись на двух контролируемых площадях (КП), заложенных в 1987 г. КП №1 расположена в 400 м от Ладожского озера на участке зарастающих сенокосных угодий с ленточными куртинами ивняков, ольшаников, березняков и с трёх сторон ограничена крупными массивами таёжных лесов. КП №2 граничит непосредственно с Ладожским озером и занята псаммофитной, лесной и болотной растительностью.Исследования включали регулярные визуальные наблюдения за индивидуально маркированными особями, учёт местного гнездового населения, поиск гнёзд и отлов на них взрослых птиц, а также кольцевание птенцов с последующим их контролем после вылета из гнёзд. Ежегодно полнота контроля гнездящихся камышевок на КП №1 составляла 96-98%, на КП №2 - 92-95%. Для оценки числа гнездящихся птиц и плотности их поселений на КП в качестве основного был выбран метод картографирования территорий.Таким образом, в Юго-Восточном Приладожье большинство видов камышевок обитают неподалёку от северных пределов ареала. Проведенные исследования позволили собрать уникальный материал по биологии местных и пролетных камышевок и выявить особенности их поведения у периферии ареалов, которые были не типичными для популяций, обитающих южнее. Внасліок меліорації на прилеглих до Ладозького озера землях та скиду органіки різними підприємствами у другій половині ХХ століття було порушено природну рівновагу у прибережній його частині, що обумовило інтенсивне заростання колись значних за площею піщаних пляжів у Свирській Губі Ладозького озера у результаті виносу на берег торфу та іншої біомаси. Формування заростей прибережної рослинності суттєво вплинуло на розширення ареалів деяких видів очеретянок у північному та північно-східному напрямках. Наші дослідження фактично співпали з їх експансією на Південно-Східне Приладожжя.Дослідження проводились у 1987–1995 рр. на Ладозькому орнітологічному стаціонарі Гумбариці (Південно-Східне Приладожжя) на території Нижньосвирського державного природного завповідника (Ленінградська обл. Російської Федерації). Постійні дослідження велися на двох контрольованих ділянках (КД), закладених у 1987 р. КД №1 розташована у 400 м від Ладозького озера на ділянці заростаючих сінокісних угідь із стрічковими куртинами верболозів, вільшаників, березняків та із трьох боків обмежена великими масивами тайгових лісів. КД №2 межує безпосередньо із Ладозьким озером та зайнята псамофітною, лісовою і болотною рослинністю.Дослідження включали регулярні візуальні спостереження за індивідуально маркованими особинами, облік місцевого гніздового населення, пошук гнізд та відлов на них дорослих птахів, а також кільцювання птахів із наступним їх контролем після вильоту із гнізд. Щорічно повнота контролю очеретянок, що гніздяться, на КД №1 складала 96-98%, на КД №2 - 92-95%. Для оцінки числа птахів, що гніздяться, і щільності їх поселень на КД у якості основного був обраний метод картографування територій.Таким чином, у Південно-Східному Приладожжі більшість видів очеретянок мешкає недалеко від північної межі поширення. Проведені дослідження дозволили зібрати унікальний матеріал із біології місцевих та пролітних очеретянок та виявити особливості їх поведінки на периферії ареалів, які не були типовими для популяцій, що мешкають південніше.
|
|---|